Україна

Тотальна монополія не вирішить проблему тютюнової галузі України

Україна ризикує не тільки втратити податкові надходження від тютюнової промисловості через зростання нелегального ринку, але й втратити контроль над процесом заохочення громадян кинути палити

Пошук балансу між заохоченням споживачів тютюну до відмови від куріння і доходами, які податки від продажу тютюну приносять до державного бюджету, вже давно є проблемою для урядів у всьому світі. Це загадка, яку Україна зараз намагається вирішити.

Про це йдеться в аналітичній публікації британського видання Emerging Europe, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Куріння, безумовно, надзвичайно шкідливе для здоров’я людини, і тому будь-яка відповідальна державна політика спрямована на боротьбу з цим. З іншого боку, тютюнова промисловість робить значний внесок у фінансовий добробут самих держав за рахунок оподаткування.

В Україні, наприклад, податкові надходження від тютюнової промисловості становлять близько 8% від загального державного бюджету. Тому важко публічно засуджувати куріння, продовжуючи користуватися інфраструктурою, за яку промисловість платить податками – як споживачі, так і виробники.

Таким чином, уряду необхідно підтримувати певний баланс впливів в галузі, з одного боку, спонукаючи своїх громадян відмовитися від звички палити, а з іншого – проявляючи обережність, щоб не втратити чимале джерело податкових надходжень.

Однак, останнім часом, політика держави щодо тютюнового ринку призвела до зворотного, і в підсумку, Україна ризикує не тільки втратити податкові надходження від тютюнової промисловості через зростання нелегального ринку, але й втратити контроль над процесом заохочення громадян кинути палити.

Це питання нещодавно обговорювалося на форумі Tobacco Market Vision 2021, на якому зібралися іноземні компанії, що виробляють тютюнові вироби, українські компанії, що займаються їх розповсюдженням, і представники асоціацій тютюнової промисловості. Всі погодилися з тим, що вони хочуть конструктивного діалогу з урядом, щоб гарантувати досягнення позитивного результату.

Нелегальний ринок

За словами Гінтаутаса Дірджелла з Japan Tobacco International Україна, проблема нелегального тютюнового ринку безпосередньо залежить від фіскальної політики держави, оскільки велику частку вартості пачки цигарок (близько 70%) становлять податки.

«Різке підвищення акцизного податку негайно призводить до зростання контрабанди і підробки цигарок», – каже він.

Юлія Завалішина, керівник відділу корпоративних і юридичних питань Imperial Tobacco в Україні, погоджується з цим:

«Через різке збільшення акцизів в останні роки відбулося досить швидке збільшення кінцевої вартості цигарок. У підсумку, легальний ринок тютюнових виробів скоротився, а контрабанда в Україні та інших країнах Європи збільшилася».

У той же час фіскальна політика – не єдина причина зростання нелегального ринку.

«Регулятивна функція держави, монополізація гуртового ринку і, як наслідок, надзвичайно низька націнка роздрібної торгівлі також значно впливають на нелегальний ринок», – зазначає Антон Сухомлин, віце-президент Української асоціації спеціалізованої торгівлі.

Зміцнення монополії

На зустрічі також обговорювалася довгострокова монополія ринку дистрибуції цигарок в Україні. За останні чотири роки Антимонопольний комітет України неодноразово накладав рекордні штрафи на одного з основних дистриб’юторів цигарок – Tedis, який тільки в минулому році був оштрафований на 130 мільйонів євро.

Однак, наприкінці 2019 року уряд України підписав меморандум про взаєморозуміння з гравцями, які продають тютюнові вироби, в якому вказувалося на необхідність демонополізації дистрибуції цигарок, а Антимонопольний комітет видав офіційні рекомендації, які зобов’язують виробників тютюну подавати свою комерційну політику на затвердження.

Виробники зобов’язалися, але антимонопольна комісія відклала видачу дозволу майже на рік. Замість цього, уряд спробував легалізувати тютюнову монополію, заснувавши національного оператора. Це викликало негативну реакцію тютюнової промисловості і хвилю судових позовів. Зокрема, Національне агентство по боротьбі з корупцією офіційно виявило високий ризик корупції.

Але наслідки для учасників ринку, ймовірно, будуть серйозними. Деякі компанії вже попередили, що в разі створення національного оператора їм доведеться закрити свій бізнес. Це, звичайно, означає втрату тисяч робочих місць, що може призвести до збільшення міграції з України до країн ЄС.

Зворотний результат

Що стосується контрабанди цигарок – проблеми, яку має вирішити створення національного оператора, – багато експертів вважають, що результат може бути діаметрально протилежним. При наявності тільки одного гуртовика виникають питання, чи дійсно він зможе оперативно обслуговувати всіх роздрібних торговців, щоб не перетворити деякі магазини в чорний ринок.

Представники тютюнової промисловості також висловили заперечення, що цей крок до монополії має якийсь стосунок до реалізації правових стандартів Європейського Союзу. Вони вказують на те, що в законодавстві ЄС немає такого положення, яке вимагало б створення національного оператора.

Агія Загребельська, співзасновник платформи антимонопольної ліги і державний комісар Антимонопольного комітету України в 2015-2019 роках, резюмує заплутані меседжі, які адресуються галузі.

«Ми стикаємося з досить неоднозначною державною політикою на тютюновому ринку. З одного боку, Антимонопольний комітет робить хорошу роботу по руйнуванню монополії, а з іншого боку, уряд рухається практично в протилежному напрямку. Я вважаю, що Україні слід рухатися до кращих світових стандартів регуляторної політики на тютюновому ринку, де антимонопольні органи відіграють ключову роль», – рекомендує Загребельська.

На думку галузевих експертів, законність рішення про створення національного оператора викликає сумніви. При ухваленні рішення, уряд не координував свої дії з антимонопольної комісією, і не було жодних обговорень закону з громадськістю, представниками галузі (вітчизняними та іноземними) або будь-якими організаціями громадянського суспільства.

Антимонопольний комітет України, який захищає від порушень антимонопольного законодавства, повинен регулювати такі процеси. Однак затримка комітету із затвердженням комерційної політики виробників свідчить про зворотне, а саме про відсутність інтересу до реальної демонополізації тютюнової промисловості. Переслідування порушників штрафами не завжди призводить до демонополізації. Вирішення питання про комерційні умови дистриб’юторів стане справжнім випробуванням для Антимонопольного комітету на виконання покладених на нього обов’язків.

Пошук балансу

Звісно, що для ефективного функціонування тютюнового ринку необхідний баланс між державою та ринковим регулюванням.

«Ринок тютюнових виробів дуже специфічний – це товари, які швидко продаються, але коштують недешево. І, як і у будь-якого конкретного ринку, у нього є проблеми, вирішення яких – поєднання державного регулювання з ринковими методами. Ці впливи повинні бути збалансовані», – стверджує Антон Сухомлин.

На питання про те, який найкращий спосіб функціонування ринку, він підкреслює, що «спочатку потрібно з’ясувати мету таких дій: мета – регулювати і контролювати ринок або відродити монополію».

Якщо перша мета – регулювання і контроль, то методи повинні відрізнятися від того, що намагається зробити український уряд, який, всупереч українському і, в кінцевому підсумку, європейському законодавству, намагається легалізувати монополію, навіть якщо це називається «національний оператор». Насправді рецепт і спосіб вирішення питання очевидні. Причому принцип цього методу – принести користь всім учасникам процесу.

Гравці тютюнового ринку України зробили величезний крок до налагодження діалогу з владою: тепер уряд повинен адекватно відреагувати на це.

Back to top button