Терор тривогами. Як реагувати на злети МіГ-31КСюжет

Тривоги через злети в Росії літаків МіГ-31К тероризують Україну, спричиняють економічні втрати, стаючи, схоже, окремим способом маніпуляції. Останні кілька тижнів повітряні тривоги в Україні, які оголошуються через злети МіГ-31К, тривають від трьох до чотирьох годин. Найчастіше після них не слідує ударів по території України, але на життя людей вони впливають. Що з цим робити?

 

Можуть літати ще довше

 

У Повітряних силах ЗСУ не виключають, що Росія може продовжувати тактику, коли на тлі загрози удару в Україні оголошують тривалі повітряні тривоги, аби паралізувати життєдіяльність країни.

 

“Раніше тривоги просто тривали 20-30 хвилин, зліт і посадка відпрацьовувалися, але разів так п’ять на день приблизно. Це тримає в напрузі — тривога була, зникла, за півгодини знову почалася. Теж на півдня розтягувалося. Плюс вони злітали по півтори години, тобто їхні штатні баки дозволяють півтори години перебувати у повітрі без дозаправки МІГу. І таких зльотів десь півроку тому було три-чотири”, — зазначає Ігнат.

 

Під час тривог страждають економіка, бізнес та зупиняється робота навчальних закладів. На думку Ігната, для такої “тактики тероризму” Росія залучатиме всі інструменти.

 

Він поцікавився, чи можуть у разі тривалих тривог ділити Україну на рівні небезпеки. Спікер відповів, що поки що такий варіант не розглядають, оскільки це рішення має бути зваженим і потребує серйозного підходу.

 

На думку Ігната, небезпека від злетів МІГ все одно існує.

 

“Небезпека є. Вона нікуди не дівається. Як при загрозі застосування балістичного озброєння: зрозуміло, що оголошуватиметься тривога в тих чи інших регіонах, куди може дістатись балістика. МіГ-31К може дістати у будь-яку точку нашої держави”, — додав Ігнат.

 

Зміна реакції на МІГ

 

Аіваексперт Валерій Романенко вважає, що країні треба якось інакше реагувати та не зупиняти повністю життя в Україні після зльоту будь-якого МІГ-31.

 

“Тому, що на тих відстанях, на яких їх виявляють, не можна визначити – це звичайний перехоплювач МіГ-31 без ракети, або МіГ-31К, але з ракетою. На відстані це не з’ясуєш, але можна за кількісними показниками і маршрутом польоту, якось класифікувати ці погрози. І, мабуть, нашу реакцію на ці погрози також. Тобто повітряні тривоги зробити не чорно-білими — чи є, чи ні”, – вважає він.

 

Економіст Сергій Фурса зазначає, що точний розмір збитків для економіки від тривог поки не порахували, але збитки точно є.

 

“Очевидно, що потрібно диверсифікувати тривоги. Одна річ, коли щось летить, байдуже, шахеди чи крилаті ракети. Воно летить і часто летить не одне, тому загроза очевидна. І тоді ми можемо мати червоний рівень повітряної тривоги. І тоді є сенс включати обмеження. Але якщо у нас тільки ризик пуску, тим більше ми можемо побачити з історії польотів, що цей ризик мізерний, то ми можемо вводити сигнальну повітряну тривогу. Жовтий. Як колір світлофора. Під час якого не потрібно зупиняти роботу транспорту та різних інститутів… Так, є окрема історія зі школами та дитячими садками. Але якщо зупиняється навчання у школі, якщо вирішать, що для школи жовта тривога, це як для всіх червона, то шкода для економіки буде мінімальною. І це може бути винятком. Як і для військових об’єктів”, – пропонує економіст.

 

Журналіст Сергій Сидоренко описав історію, як тривога застала його у Києві у кампанії дипломата однієї з європейських країн:

 

“Сьогодні вдень зустрічалася із дипломатом однієї західної країни (не можу конкретизувати). Прогуділа тривога. І він через деякий час отримує повідомлення: це МІГ, йти в притулок не потрібно. Такий протокол безпеки. Служба посольства дивиться, яке джерело тривоги і надає рекомендацію. Так ось: за його словами, абсолютна більшість тривог за ті місяці, доки він тут працює, отримували маркування “прямої небезпеки немає”. Були також тривоги, які маркували як реальні тривоги, тоді дипломати повинні йти у притулки. Але злети МіГів вважаються такими “тривогами”, під час яких можна продовжувати свої справи. Ще раз – це західний дипломат. Від країни, для якої безпека – не порожній звук!”.

 

В Україні диверсифікація тривог на офіційному рівні поки що залишається питанням відкритим.