Україна

Сєвєродонецьк: що треба знати про новий осередок війни на Донбасі

Сєвєродонецьк: що треба знати про новий осередок війни на Донбасі

Фото: AFP

Бої у Сєвєродонецьку, 30 травня 2022

Сєвєродонецьк – це не просто ще один після Маріуполя великий промисловий центр на Сході України, за який точаться бої. Саме там 20 років тому на Донбасі вперше проявився сепаратизм.

Менш ніж через два тижні після того, як останні українські бійці в Маріуполі здалися в полон російській армії, сподіваючись на обмін, Україна може втратити другий великий центр Донбасу – Сєвєродонецьк. В останні дні травня з’явилися повідомлення про те, що у місті на заході Луганської області точаться вуличні бої. Сєвєродонецьк та сусідній з ним Лисичанськ- останні великі міста області, які залишалися під контролем Києва. За даними Генштабу Збройних сил України, Росія зосередила основні зусилля у регіоні на взятті Сєвєродонецька. Українські війська, що захищають регіон, ризикують потрапити в оточення, як у Маріуполі.

Центр української хімічної промисловості

Сєвєродонецьк має типову для Донбасу долю. Місто з населенням трохи більше 100 тисяч людей виникло за радянських часів на місці селища поряд з хімкомбінатом Азот, найбільшим в Україні. Свою назву місто на кордоні Луганської, Донецької та Харківської областей отримало у 1950-х роках від річки Сіверський Донець.

Прохідна заводу Азот (архівне фото)

Власник Азоту – тісно пов’язаний газовим та хімічним бізнесом з Росією олігарх та медіамагнат Дмитро Фірташ, який з 2014 року живе в Австрії та побоюється екстрадиції до США за підозрою в корупції. Основна продукція його заводу в Сєвєродонецьку – добрива, левова частка яких ішла на експорт. Упродовж останніх років завод, як і багато підприємств регіону, працював з перебоями. Крім Азоту, в Сєвєродонецьку є й інші підприємства хімічної промисловості, а в сусідньому місті Лисичанську – нафтопереробний завод, який раніше належав російському бізнесу, але давно не працює.

Перші паростки сепаратизму на Донбасі

Сєвєродонецьк відомий тим, що саме там майже 20 років тому було зроблено першу спробу розколоти Україну. 28 листопада 2004 року в цьому місті відбувся так званий “всеукраїнський з’їзд депутатів усіх рівнів”, участь у якому взяли в основному політики проросійської Партії регіонів, що виникла й домінувала на Донбасі. На тлі прозахідної Помаранчевої революції вони погрожували проголосити автономію з центром у Харкові, до якої могли увійти вісім східних та південних областей України, а також Крим і Севастополь.

На з’їзді виступив мер Москви Юрій Лужков, який у юності працював на заводі Азот. Пізніше Лужкову було присвоєно звання почесного громадянина Сєвєродонецька, хоча на той момент українська влада заборонила йому в’їзд до країни через сепаратистські висловлювання про Севастополь. І хоча ініціатори з’їзду в Сєвєродонецьку не пішли далі погроз, експерти назвали його першою, хоч і невдалою спробою оформити політичний розкол України.

Друга спроба була вже навесні та влітку 2014 року після анексії Криму Росією. Озброєні місцеві сепаратисти та козаки, що прибули з Росії, зайняли три сусідні міста – Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне – і оголосили про підпорядкування сепаратистам у Донецьку, а не в Луганську.

Підірваний міст між Сєвєродонецьком та Лисичанськом, травень 2022 року

Українська армія звільнила регіон у другій половині липня 2014 року, Сєвєродонецьк став центром військово-цивільної адміністрації області. Сюди з Луганська переїхали інституції й вищі навчальні заклади, зокрема, Східноукраїнський національний університет імені Даля. Тепер він знову змінив прописку, цього разу – на Заході України.

Стратегічне значення Сєвєродонецька

Сєвєродонецьк та сусідній Лисичанськ мають стратегічне значення як частина Донбасу, яка пов’язує його з іншими регіонами України. Головна увага прикута до траси, що з’єднує Лисичанськ із Бахмутом у Донецькій області, через яку здійснюється постачання українських військових і якою донедавна відбувалася евакуація цивільних. Через обстріл цей шлях тепер вважається небезпечним.

Взяття Сєвєродонецька та Лисичанська дасть Росії можливість вийти на адміністративний кордон області – одну з проголошених Кремлем цілей війни. Крім того, це також може розширити плацдарм для просування російської армії далі на захід у бік Краматорська – адміністративного центру в Донецькій області – та одного з останніх великих промислових міст Донбасу, підконтрольних Києву.

Джерело: Українська служба DW


Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/UA_1NEWS

ПІДПИСАТИСЯ на Telegram-канал 1NEWS

Джерело

Back to top button