Психолог: соцмережі компенсують підліткам вакуум у спілкуванні з батьками

Діти через надмірну зайнятість батьків заповнюють інформаційний вакуум за допомогою інтернету, що нерідко носить суперечливий, негативний або деструктивний характер. Потреба дитини в самоідентифікації зі значущою для неї особистістю або з прийнятими в інтернет-спільнотах моделями поведінки призводять до наслідування, а не до розвитку критичного мислення. Про це розповіла кандидат психологічних наук, медичний психолог, адіктолог, експерт з психологічної кібербезпеки Наталія Бугайова, пише 1NEWS, посилаючись на УНН.

“Діти довірливі, виявляють інтерес до всього нового і незвичного. Вони досліджують і пізнають навколишній світ, більшою мірою, за допомогою кіберпростору. Первинну соціалізацію діти проходять в сім’ї, тому дуже важливо, які основи були закладені в ранньому дитинстві, а ось вторинну соціалізацію вони проходять в колі однолітків і переважно у віртуальному просторі”, — розповіла Бугайова.

За її словами, розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, надмірна зайнятість батьків і їх недостатня цифрова грамотність призвели до порушення спадкоємності поколінь через що передача моральних цінностей та орієнтирів, правильних моделей поведінки від батьків до дітей, в більшості випадків, є проблемною.

“Інформаційний вакуум заповнюється інформацією з інтернету, що нерідко носить суперечливий, негативний або деструктивний характер. Потреба дитини в самоідентифікації зі значущою для неї особистістю або героєм або з прийнятими в інтернет-спільнотах моделями поведінки призводять до наслідування, а не до розвитку критичного, вибіркового, заснованого на індивідуальних запитах мислення, яке розвивається завдяки передачі досвіду від батьків до дітей і включає сімейні традиції, моральні устої, життєві орієнтири, формування правильних психологічних установок, а також культурну спадщину, без якої неможлива повноцінна соціалізація особистості”, — пояснила Бугайова.

Останнім часом в Україні побільшало трагічних випадків з дітьми, що можуть бути спричиненні негативним впливом контенту з соціальних мереж. Так, у ліцеї у Боярці, що неподалік від Києва, 16 лютого дві семикласниці отруїлися препаратом “Дротаверин”, одна дівчинка загинула, інша — госпіталізована. Пізніше у прокуратурі повідомили, що дві учениці “побачили в одній із соцмереж відео із закликом випити 40 таблеток медичного препарату і вирішили спробувати”, що в результаті і привело до трагедії. Розпочато кримінальне провадження за фактом доведення дівчат до самогубства. Наступного ж дня після інціденту стало відомо, що в Умані на Черкащині в школі дві восьмикласниці наковталися пігулок та потрапили до лікарні.

Неповнолітня дівчина у Добропіллі на Донеччині також наковталася пігулок і потрапила до лікарні з отруєнням. А в Одесі 13-річну дівчину переїхав поїзд, зі слів машиніста, вона лягла прямо на рейки. Поліцейські розслідують обставини загибелі малолітньої одеситки.

Також нещодавно стало відомо, що у справі про самогубство 10-річного хлопчика у селі Чайки на Київщині, що сталося наприкінці січня, перевіряють можливу участь малолітнього у соцгрупах суїцидального характеру для підлітків, за правилами яких діти повинні вчинити спробу самогубства.

На тлі цього Уповноважений з прав дитини в Україні Микола Кулеба заявив, що підтримує заборону в Україні соцмереж, в яких немає контролю за шкідливим для дітей контентом, зокрема мережі Tik Tok.