Посол України звинуватив Білорусь у взятті українських водіїв у заручники

Зрештою, все завершилося добре і всі далекобійники – як з українського, так і з польського боку – повернулися до своїх родин.

“Взагалі незрозуміло, чому КДБ приписує собі всі “успіхи”, адже білоруські дипломати зробили не менше (якщо не більше), щоб повернути білоруських громадян додому, зокрема через посольство України в Білорусі”, – зазначив дипломат.

Він визнав, що деякі труднощі у поверненні білоруських далекобійників були, але Україна нікого не збиралася затримувати.

“Кожне відомство має свій “інтерес”, і все, що пов’язане з питаннями безпеки, під час війни стає головним. Це, звісно, ​​затягувало процес. Хоча, наприклад, із білорусами у Чернівцях наш консул мав постійний контакт телефоном, як і з їх родичами в Білорусі та з представниками Мінтрансу, а коли вивозили тіла двох загиблих від ракетного удару (зрозуміло, звідки прилетіла ракета) білорусів у Коростені, то цим займалися не лише українські та білоруські консули та представники Мінтрансу, а й польські колеги, тут взагалі мова не йшла”, – зазначив Кизим.

За словами українського посла, участь білоруського КДБ у “спецоперації” обмежилася дзвінками на його адресу із “попередженнями”.

“Вийшло так. Українські представники автоперевізників вели переговори з російськими про взаємний обмін водіїв, які опинилися в Росії (українські) та в Україні (російські). Було досягнуто домовленості про те, що місцем “обміну” буде прикордонний перехід у Бресті. Коли росіяни перетнули кордон і опинилися в Білорусі, білоруські прикордонники не випустили українців і поставили умову, що випустять їх лише в “обмін на своїх”. Тобто, фактично взяли заручників українських водіїв”, – підсумував Кизим.

Він зазначив, що зрештою, все завершилося добре, і всі далекобійники – як з українського, так і з польського боку – повернулися до своїх родин.