Україна

Нова «фінансова піраміда» може зруйнувати українську економіку

Іноземці скуповують державні гривневі облігації України і є ризик, що уряд почне виплачувати борги за рахунок продажу сільськогосподарських земель

Українські експерти застерігають, що за позитивними макроекономічними показниками ховається чергова «фінансова піраміда» на основі державних облігацій, яка загрожує економіці країни. Про це йдеться в аналітичній публікації на сторінках польського ділового видання Interia Biznes, – інформує 1NEWS.

Наприкінці грудня 2019 року нерезиденти збільшили суму інвестицій у державні гривневі облігації України до 115,5 млрд гривень і частка таких цінних паперів на ринку уже перевищує 14%. Загалом, від початку 2019 року їх частка зросла у 18 разів або на 109 млрд гривень. Для порівняння, протягом 2018 року нерезиденти інвестували у гривневі облігації лише 1,13 млрд гривень.

В Національному банку України блискавичне збільшення попиту на гривневі облігації пов’язують із налагодженням у травні 2019 року співпраці з німецьким депозитарієм Clearstream і спрощенням доступу на вітчизняний ринок іноземних покупців. У підсумку, протягом 2019 року нерезиденти накупили гривневих державних облігацій на 4,3 млрд доларів і залучення цих коштів посприяло відновленню, як первинного, так і вторинного ринку облігацій. Бум на гривневі облігації викликаний тим, що їх вартість не зрівняти із ціною інших боргових паперів у валюті.

За інформацією НБУ, середня прибутковість державних облігацій, які випустили у 2019 році складала 16,9% у гривні, 5,9% у доларах і 3,4% у євро. Накачані нерезидентами «порожні» 4 млрд доларів, вразили українські підприємства і, відповідно, систему державних фінансів, підвищивши курс гривні відносно долара і різко скоротивши прибуток експортерів та доходи державного бюджету.

Доходи державного бюджету від мита і ПДВ на імпортні товари також виявились менше прогнозованих, адже у бюджет заклали значно більший обмінний курс гривні і очікували на значно більші доходи. Відповідно, у середині грудня 2019 року Кабінет міністрів України призупинив здійснення більшої частини платежів, оскільки в державній казні просто закінчились гроші. Виплачували тільки пенсії та соціальну допомогу. Міністр фінансів України Оксана Маркарова стверджувала, що були скорочені лише «екзотичні» видатки, але реальність засвідчила цілком протилежну ситуацію. Зокрема, були заморожені 200 мільйонів гривень на початок будівництва нового аеропорту для Дніпра і Запоріжжя.

«Різке падіння курсу долара стало реальною загрозою для національної економіки. Держбюджет неотримав десятки мільярдів гривень. Ревальвація гривні на 18% є справжньою катастрофою для експортерів. Витрати на виробництво, розраховані у гривнях, у кращому випадку залишились незмінними, але швидше за все, збільшились через втечу кадрів закордон і необхідність підвищення зарплати», – пояснює експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін.

Економіст бачить джерело усіх цих процесів у відсутності координації між урядом та Нацбанком. Для Нацбанку основним показником є інфляція, яка завдяки притоку валюти і ревальвації гривні впала до 5,1% у річному вимірі. Негативна тенденція посилювалась певною конкуренцією за гривню між НБУ та Міністерством фінансів. Нацбанк випускає депозитні сертифікати із відсотковою ставкою у 18%, що дозволяє отримувати гроші від банків і скорочувати обсяги кредитування.

«Нацбанк стерилізує 100 млрд гривень збиткової ліквідності у банківському секторі. У підсумку, банки скоротили свій портфель облігацій у 2019 році і єдиними покупцями на ринку залишились нерезиденти. Щоб ліквідувати зростаючу диру у державних фінансах, уряд повинен й надалі випускати облігації, а це викликатиме подальше падіння цін. Якщо така ситуація збережеться, то ми ризикуємо бути розбалансованими у системі державних фінансів», – прогнозує Данило Монін.

Масовий продаж гривневих облігацій призвів до того, що шанси українських фермерів на купівлю сільськогосподарських земель знижуються. Микола Волков із Райффайзен Банк Аваль пояснює, що ключовим фактором, який банки враховують при наданні кредитів на купівлю землі буде фінансовий стан фермерських господарств, зокрема й рівень EBIDTA, який через зміну курсу гривні знизився, а це призведе до зниження й кредитних лімітів.

«Раніше успішне аграрне підприємство заробляло в середньому 300 доларів за гектар і EBIDTA становив 30%. Зараз цей показник прогнозується на рівні 10%, тому клієнт може використовувати інвестиційний кредит втричі менше, аніж раніше. У підсумку, орендатори, які не мають інших кредитів, зможуть купити до 20% оброблюваних земель, а ті, хто уже взяли кредит з іншою метою лише 10% і уряд стверджує, що наслідки масового викупу облігацій нерезидентами будуть вигідними для української економіки», – зазначає Микола Волков.

А от на думку заступника міністра економіки Сергія Ніколайчука, нова грошово-кредитна політика Нацбанку руйнує схеми, за умовами яких деякі комерсанти заробляли на інфляції та девальвації. «Я упевнений, що у найближчому майбутньому у нас буде цілком інша економіка, більш конкурентноздатна. І, звичайно, на шляху будуть переможці і ті, хто зазнав поразки. Як засвідчив досвід відновлення після попередніх криз, українська економіка має дуже високий рівень адаптації до нових умов. Тому, я сподіваюсь, що все буде добре і ми очікуємо на економічний стрибок», – запевняє Сергій Ніколайчук.

Заступник парламентського комітету з фінансових питань Олександр Дубінський опублікував перелік найбільших покупців гривневих облігацій. 75% з них купив Citygroup з Лондона, 10% – ICBC Standard Bank, 7,5% – Goldman Sachs, 4,2% – Merrill Lynch і 2,6% – JPMorgan Chase.

«Це просто брокери, за якими ховаються фактичні покупці, щоб ніхто не зміг з’ясувати, хто вони насправді. Тримати облігації закордоном дуже дорого коштує, в 4-5 разів більше, аніж в Україні і з’їдає третину їх вартості. Проте, є бажаючі заплатити високу ціну лише для того, щоб ніхто в країні не дізнався, хто володіє цінними паперами», – підкреслює Дубінський. На його думку, ця «фінансова піраміда» здатна зруйнувати українську економіку і тоді уряд почне виплачувати борги за рахунок продажу державних сільськогосподарських земель. Закон про ринок землі якраз і передбачає дозвіл для іноземних банків володіти необмеженою кількістю землі.

Незважаючи на критику багатьох експертів, уряд продовжує продавати гривневі облігації. Міністерство фінансів навіть оголосило, що до 2024 року планує повністю відмовитись від випуску облігацій, номінованих в іноземній валюті і випускатиме лише гривневі. У середині січня 2020 року відомство продало чотири випуски облігацій на 6 мільярдів гривень із терміном погашення з квітня по листопад 2023 року із відсотковою ставкою – від 11,7% до 18%.

Джерело: Foreign Ukraine

Tags

Останні новини

Back to top button
Close
Close