Мінцифри роз’яснило, чому надсилання повісток у “Дії” під час виборів наразі є неможливим

В Україні не планують використовувати “Дію” для виборів та розсилки повісток

В Україні виключили можливість проведення виборів через застосунок “Дія” та не мають намірів використовувати його для розсилання повісток. Уряд пояснює це не технічними обмеженнями, а юридичними вимогами, що передбачають необхідність забезпечити таємницю голосування.

Як повідомив виконуючий обов’язків міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков в інтерв’ю YouTube-каналу, тема електронного голосування постійно обговорюється, але в поточних умовах залишається на рівні теорії. Він зазначив, що основна проблема полягає в необхідності зберігати повну таємницю вибору кожного виборця, що в цифровому середовищі є складним завданням у порівнянні з традиційними виборчими процедурами.

Борняков підкреслив, що нинішня модель виборів, що передбачає фізичні дільниці та кабінки для голосування, є єдиною, яка повністю відповідає конституційним вимогам. Обговорення електронного голосування можливе лише після широкого суспільного діалогу та, можливо, ухвалення рішення на референдумі.

“Коли кажуть, що “Дія” може бути використана у виборах – це неможливо, бо згідно з Конституцією необхідно забезпечити таємницю голосування, щоб інформація про вибір кожного громадянина залишалася конфіденційною,” — зазначив Борняков.

Він також додав, що в світі вже є досвід електронного голосування, зокрема в Естонії, де такі системи тестувалися. Однак навіть ці напрацювання не вирішують ключового питання — гарантії конфіденційності та довіри до результатів виборів.

З цієї причини Україна повинна рухатися поступово: спочатку вирішити всі правові аспекти, лише після цього зможемо говорити про технічну реалізацію. Борняков також заявив, що використання “Дії” для розсилки повісток не розглядається і не планується, незважаючи на різні чутки.

Уряд продовжує курс на цифровізацію державних послуг, прагнучи зменшити потребу громадян у фізичному відвідуванні установ. Це, за словами Борнякова, робить сервіси зручнішими та підвищує безпеку в умовах війни, коли скупчення людей можуть створювати додаткові ризики.

Головним напрямком залишається також захист персональних даних, які зберігаються у державних реєстрах. Держава має забезпечити їхню надійну безпеку та контроль доступу. Це питання пов’язане з євроінтеграційними вимогами, адже Україна повинна наближати своє законодавство до стандартів Європейського Союзу.

“У нас є персональні дані в державі, і власниками цих даних є різні інституції. Як забезпечити їхній захист? Це наш пріоритет. Це також частина вимог Європи,” — зазначив він.

Зокрема, йдеться про імплементацію норм регламенту GDPR, який визначає правила обробки та захисту персональних даних у країнах ЄС. За словами Борнякова, європейські партнери позитивно оцінюють розвиток українських цифрових сервісів, але дедалі більше уваги звертають на відповідність цим стандартам.

“Ми активно працюємо над підготовкою законодавства для вступу в ЄС. Це стає серйозною проблемою, оскільки нам потрібно оновити законодавство про персональні дані, а це не лише наша відповідальність,” — підсумував посадовець.

Нагадаємо, що, згідно з інформацією народного депутата Сергія Євтушка, в Україні готуються до можливих виборів та референдуму, але поки що немає чіткого розуміння, як саме їх проводити під час війни. Також обговорюється можливість проведення референдуму через застосунок “Дія.”

Згідно з повідмленням, в Україні планується запуск можливості оформлення онлайн-розлучення через “Дію”, однак скористатися цим сервісом зможуть не всі подружні пари через певні обмеження.