Коломойського за кордоном чекають великі проблеми із законом

Серпень 2020 року важко назвати сприятливим для Ігоря Коломойського та його ділових партнерів, але зростання проблем у провідного українського олігарха із законом можуть додати нового оптимізму та стимулу у боротьбі з транснаціональною корупцією.

Про це йдеться в аналітичній публікації Даян Френсіс, старшої наукової співробітниці Євразійського центру Атлантичної ради, головного редактора канадського видання National Post, професора Школи менеджменту Теда Роджерса при Університеті Райерсона на сторінках Atlantic Council, – повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

4 і 5 серпня 2020 року американська влада вдалась до агресивних правових заходів щодо Коломойського. Разом із політичним тиском, такого роду кроки США є визнанням того факту, що узгоджені міжнародні заходи необхідні для зупинки масового потоку нелегальних фінансових ресурсів з бідних корумпованих країн в руки тіньових осіб, які стоять за анонімними компаніями у багатих демократичних країнах.

Жертвами «репресій» у серпні 2020 року стали Коломойський та його діловий партнер Геннадій Боголюбов, яких звинувачують у переказі близько 10 мільярдів доларів в офшори через найбільший банк України – ПриватБанк (вони ним володіли до 2016 року).

У свою чергу, платники податків в Україні стали жертвами банку після того, як українська влада виявила в його балансі дірку розміром у 5,5 мільярдів доларів. Це загрожувало зруйнувати усю банківську систему України, тому ПриватБанк націоналізували у грудні 2016 року й рекапіталізували.

Тепер, перебуваючи у державній власності, нове керівництво ПриватБанку відстежило походження грошей й розпочало судові розгляди у кількох юрисдикціях, намагаючись повернути гроші. Судовий процес 2019 року у Делавері призвів до рейду ФБР 4 серпня 2020 року в офісах американських компаній Коломойського та Боголюбова у Клівленді та Маямі. Ці компанії володіють нерухомістю та сталеливарними заводами, які пов’язані з обома олігархами.

5 серпня 2020 року Міністерство юстиції США вжило заходів щодо вилучення комерційної нерухомості у Кентуккі й Техасі в олігархів, звинувативши їх у крадіжці мільярдів доларів з ПриватБанку та відмиванні більшої частини грошей на території США. Згідно заяви Міністерства юстиції США, Коломойський та Боголюбов розробили схему, щоб «ретельно приховати походження, джерела, власність й контроль». Коломойський заперечує будь-які звинувачення.

Він та його бізнес-партнер з афілійованими особами подали зустрічний судовий позов і також намагались собі повернути право власності на ПриватБанк чи, принаймні, отримати компенсацію за націоналізацію 2016 року. Однак, цим зусиллям перешкоджала українська влада, яка змінювалась одна за одною та міжнародні партнери країни, зокрема Міжнародний валютний фонд, який попереджав, що не виділятиме транш, якщо Коломойський поверне собі ПриватБанк.

Побутує така думка, що ця безкомпромісна позиція МВФ посприяла тому, що президент Володимир Зеленський та Верховна Рада України навесні 2020 року ухвалили закон, який гарантуватиме реформу банківського сектору після 2014 року, зокрема запобігання поверненню націоналізованих активів їх колишнім власникам.

Міжнародна юридична мережа ПриватБанку викликала значний інтерес учасників боротьби з відмиванням грошей у цілому світі. У квітні 2020 року позов ПриватБанку на суму в 3 мільярди доларів був схвалений Верховним судом Великобританії, який санкціонував розгляд цієї справи у британському суді.

Ще один позов на 600 мільйонів доларів поданий в суд в Ізраїлі і стосується того, що банківські рахунки та афілійовані особи Коломойського отримали 1,2 мільярди доларів шляхом шахрайських трансферів з Кіпру у період 2007-2011 років. ПриватБанк вимагає 5,5 мільярдів доларів компенсації за шахрайські схеми, які начебто реалізовувались у період 2013-2016 років.

Ці географічно різноматнітні випадки вказують на те, що американські, британські, кіпрські, латвійські (гроші начебто надходили через балтійські країни в Делавер) та ізраїльські фінансові системи не змогли зупинити фінансові потоки з невідомих джерел.

Зокрема, викликає збентеження той факт, що країни-члени Євросоюзу – Кіпр та Латвія були посередниками, навіть незважаючи на те, що філіали ПриватБанку знаходились у сфері їх компетенції з регулювання. У США та Великобританії справа ПриватБанку багатьма розглядається як ще одне свідчення необхідності заборони анонімних компаній.

Міжнародні фінансові наслідки націоналізації ПриватБанку продовжують підкреслювати необхідність для України розробити власний правовий акт. 13 серпня 2020 року судове засідання щодо вручення повістки Коломойському у суді Тель-Авіва зірвали, а український суддя скасував засідання взагалі без пояснень.

«Напередодні судового засідання до судді підходила адвокат Коломойського, лаконічно переговорила з ним і поїхала. У підсумку, засідання не відбулось», – розповіло джерело у Міністерстві фінансів України.

На щастя, офіційні особи США зараз демонструють набагато більшу готовність дотримуватись верховенства закону, розслідувати, переслідувати, заморожувати активи й призначати покарання, аніж їх українські колеги. Останні події в США дозволяють припустити, що Коломойського можуть притягнути до відповідальності за гіпотетичні корупційні дії у порівнянні з очевидною безкарністю, свавіллям та вседозволеністю, якою він користується в Україні.

Будь-який майбутній вердикт потенційно матиме глобальні наслідки. Багато хто вважав би це ударом по міжнародним фінансовим зловживанням, які, на думку критиків, розпалюють корупцію в країнах, що розвиваються синхронно імпортуючи її до деяких найбагатших країн планети.