Україна

Ірландець допомагає українським ветеранам війни на Донбасі повернутись до цивільного життя

Він заснував службу Lifeline Ukraine, яка з жовтня 2019 року допомагає вирішувати психологічні проблеми, з якими зіткнулись ветерани війни на Донбасі

На другому поверсі невеликого білого двоповерхового будинку в промисловому районі Києва оператори відповідають на телефонні дзвінки, які можуть виявитися питанням життя або смерті.

Про це йдеться в репортажі Радіо Свобода, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Наприклад, одного разу не так давно оператор розмовляв з абонентом, який був на лінії майже годину і він буквально ридав, коли описував біль, якого зазнав, коли повідомив близьким про те, що їх син, чоловік або батько були вбиті на війні проти Росії в окупованому Донбасі.

Для операторів, які відповідають на телефонні дзвінки, головна мета – допомогти людям в «найгірші моменти життя … і заспокоїти їх», – розповідає Пол Ніленд, засновник і директор Lifeline Україна, першої в країні цілодобової служби підтримки психічного здоров’я та запобігання самогубствам, так званого телефону довіри.

Він переїхав до Києва з Ірландії ще у 2003 році і розпочинав із залучення іноземних інвестицій на ринок комерційної нерухомості, а наприкінці 2008 року купив видання What’s On і видав глянцевий бортовий журнал для авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

Відкрита в жовтні 2019 року гаряча лінія призначена для вирішення психологічних проблем, з якими зіткнулися солдати та інші учасники війни на Донбасі, внаслідок якої загинуло понад 13 000 осіб і яка затьмарила життя багатьох інших, від родичів і друзів жертв до тих, хто прагне налагодити своє життя після повернення з фронту.

Війна розпочалася в квітні 2014 року і все ще триває, незважаючи на неодноразові угоди про припинення вогню. Багато з учасників цієї війни уміють прицілюватися, стріляти і вбивати, але обмаль з них знають, як впоратись з потенційними психологічними наслідками та стресами у мирному житті після збройного конфлікту.

«Вони переходять від військової ієрархії до середовища, де люди займаються своїми звичайними повсякденними справами», – зазначає Ніланд.

За його словами, емоційний стан абонента часто знаходиться на низхідній, спіралеподібній траєкторії, на яку впливають «складні проблеми». Приблизно 400 000 ветеранів війни на Донбасі є сенсом існування психологічної служби Lifeline Ukraine, і близько 20 відсотків з 7000 телефонних дзвінків на гарячу лінію з моменту її відкриття в жовтні 2019 року було з саме з цієї групи людей. Трохи більша частка дзвінків надходить від родичів ветеранів, деякі з них потребують юридичної консультації або ж поради з питань домашнього насильства.

«У той час як війна на сході України триває вже сьомий рік поспіль, системна психологічна підтримка ветеранів війни лише зароджується», – зазначила, Уляна Супрун, яка виконувала обов’язки міністра охорони здоров’я України з липня 2016 року по серпень 2019 року.

Зараз вона очолює заснований нею аналітичний центр Arc.UA і бачить необхідність психологічної підтримки також і тим українцям, які постраждали на Майдані у Києві під час Революції гідності.

На той час, коли Супрун була призначена виконувачем обов’язків міністра охорони здоров’я, не вистачало психологічної підтримки солдатів на всіх етапах.

«Практично не проводилася профілактична психологічна підготовка», – підкреслила ексміністерка, почасти тому, що її «не існувало» в успадкованій українськими збройними силами «радянській системі, яка не розуміла гостру необхідність цього».

Супрун зазначає, що, на відміну від США, де багато сімей військових живуть на базах з групами підтримки, а солдати воюють переважно за кордоном, українці «воювали на своїй землі» і «поверталися додому, не маючи часу для розслаблення».

Ніланд зацікавився ідеєю створення гарячої лініі після зустрічі із Супрун в червні 2018 року.

Вони вважали за краще зробити це через неурядову організацію, оскільки зв’язок з державою може створити дві перешкоди для потенційних телефонних дзвінків – страх перед стигматизацією в радянському стилі щодо проблеми психічного здоров’я та побоювання, що влада скористається гарячою лінією для збору персональних даних.

Конфлікт в Україні – одна з двох воєн, які вибухнули в Європі за останнє десятиліття, але реінтеграція ветеранів в цивільне життя є проблемою, яка характерна для багатьох країн.

З 1980 року у всьому світі було здійснено багато кроків з надання всебічної психологічної підтримки для пом’якшення стресу, – зазначила Ейпріл Нейчерел, провідний фахівець зі США з посттравматичного синдрому. У 2016 році вона  почала працювати з українськими військовими психологами, які вкрай хотіли зрозуміти, що потрібно для вирішення проблем, пов’язаних з посттравматичним стресовим розладом і самогубствами серед ветеранів.

Дослідження, проведене у 2017 році Науково-дослідним інститутом соціальної і судової психіатрії та наркоманії Міністерства охорони здоров’я України, засвідчило, що 34% ветеранів був поставлений діагноз посттравматичного стресового розладу і ще 38% – «розлад адаптації».

У дослідженні зазначалось, що середній період підготовки перед відправкою в зону бойових дій становив один місяць, і більше 95% солдатів «вказали на відсутність психологічної підтримки». А майже 20% ветеранів з посттравматичним стресовим розладом висловлювали «суїцидальні думки». Як правило, в Україні не розкривають статистику суїцидів серед чинних і звільнених військовослужбовців.

У квітні 2018 року голова парламентського комітету у справах ветеранів Олександр Третьяков заявив, що більше 1000 ветеранів бойових дій на Донбасі наклали на себе руки. Начальник управління медичної допомоги і соціальної реабілітації ветеранів Міністерства у справах ветеранів, колишній полковник і лікар Всеволод Стеблюк повідомив, що з 2014 по 2018 роки було зареєстровано 560 самогубств «на фронті і після повернення». Ще 72 самогубства були зареєстровані серед звільнених військовослужбовців за останні два роки.

«У перші роки війни на Донбасі, коли бойові дії були найнебезпечнішими, «армія капеланів», які переважно були підготовленими психологами – поїхали на передову для підтримки військовослужбовців», – розповідає Андрій Зеленський, заступник начальника відділу військового капелана Української Греко-Католицької Церкви.

Починаючи з 2014 року Зеленський провів в зоні бойових дій понад 3 роки, зокрема в гарячих точках, таких як Піски біля Донецького аеропорту і Дебальцеве, де сталися кровопролитні битви, в яких Україна зазнала великих втрат.

«Українська армія не була підготовлена ​​тактично, духовно і психологічно і капелани стали одними з перших, хто забезпечив психологічний компонент духовної підтримки, допомагаючи справлятися зі стресом», – підкреслює Зеленський.

Колишній український морський піхотинець Василь Бондар провів 8,5 місяців на лінії фронту в Широкино, неподалік від ключового портового міста Маріуполя, і його позиція знаходилась в декількох сотнях метрів від противника, тому часто піддавалася обстрілам. При виписці з лікарні в 2017 році психологічна оцінка йому не проводилася і йому знадобилось близько року, щоб адаптуватися до цивільного життя в Києві.

За словами Зеленського, в кожному підрозділі тепер є свій психолог, і солдати проходять триденний обов’язковий декомпресійний період після виписки з додатковою 18-денною відпусткою перед тим, як розпочати цивільне життя.

Тим не менш, діяльність психологічних служб підтримки в тилу, на кшталт Lifeline Ukraine також є досить важливою і це підкреслила і Американська торгова палата в Україні, яка відзначила компанію Пола Ніланда своєю щорічною нагородою.

Back to top button