Генсек Ради Європи запропонувала варіанти створення спецтрибуналу для РФ

 

Генеральна секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич запропонувала різні варіанти створення спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності керівництва РФ, а також відповідну допомогу Ради Європи. Про це повідомляє Європейська правда.

 

Пейчинович-Бурич запропонувала різні варіанти створення спеціального трибуналу та окреслила необхідність надійної правової бази.

 

Наприклад, вона запропонувала створити спеціальний трибунал шляхом укладання багатосторонньої угоди між Україною та іншими заінтересованими державами щодо прецедентів Нюрнберзького міжнародного військового трибуналу, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу або Міжнародного кримінального суду.

 

Іншим варіантом може бути створення спеціального трибуналу за згодою між Україною та міжнародною організацією, зокрема Організацією Об’єднаних Націй. Створення спеціального трибуналу безпосередньо ООН на основі резолюції Ради Безпеки ООН юридично можливе, але не здається перспективним через ймовірне застосування Російською Федерацією права вето.

 

Резолюція, прийнята Генасамблеєю ООН, зможе створити міжнародні зобов’язання, обов’язкові до виконання будь-якою державою. Тому, стверджує Пейчинович-Бурич, неможливо стверджувати, що ООН сама собою може заснувати міжнародний суд. Резолюція ГА ООН могла б запропонувати Генеральному секретареві ООН укласти угоду між Україною та ООН про створення міжнародного трибуналу для судового переслідування злочину агресії проти України.

 

Такий двосторонній договір було б легше укласти і він міг набути чинності швидше, ніж багатосторонній.

 

Іншим варіантом може бути гібридний трибунал, заснований на українському праві та схвалений або підтриманий ГА ООН. Такий гібридний трибунал, швидше за все, буде пов’язаний із правовою системою України з більш-менш сильними міжнародними компонентами, як показує порівняння прецедентів, зокрема Надзвичайних палат у судах Камбоджі (ECCC), Спеціалізованих палат у Косові або Надзвичайних африканських палат (EAC).

 

Генеральний секретар пропонує можливу допомогу Раді Європи, наприклад, у відборі та призначенні суддів, розробці правил доказування та процедури, наданні експертизи щодо ведення справ, а також у відрядженні експертів. Організація також готова запропонувати свою підтримку тимчасовій прокуратурі.

 

Будь-яка діяльність, пов’язана зі спеціальним трибуналом, має координуватися з відповідними механізмами, зокрема, з Міжнародним кримінальним судом, вважає Пейчинович-Бурич.

 

Вона також пропонує, щоб Рада Європи відігравала провідну роль у створенні реєстру для фіксації та документування доказів і заяв про збитки, втрати та травми, заподіяні внаслідок російської агресії проти України. Реєстр є важливою частиною поточних міжнародних ініціатив створення механізму компенсації злочинів агресії Росії.

 

Генеральний секретар наголошує, що Рада Європи має гарну нагоду для розробки реєстру таких заяв, зокрема у світлі практики Європейського суду з прав людини та процесу нагляду за його рішеннями. Організація вже надає юридичні та політичні консультації, навчає експертів у галузі розслідування та фахівців, які працюють із жертвами насильства, особливо жінками. Ці та інші заходи включені до Плану дій Ради Європи для України на 2023 – 2026 роки.

 

Раніше повідомлялося, що Україна разом із союзниками та партнерами напрацювала три моделі заснування та роботи спеціального трибуналу з приводу злочину агресії Росії.

 

Нагадаємо, глава МЗС України Дмитро Кулеба поспілкувався телефоном зі своїм естонським колегою Урмасом Рейнсалу та обговорив трибунал і санкції проти Росії.

 

 

 

Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/ua_1news