Екс-заступника голови НАЗК позбавляють права виправдатися у суді
Прокурори, що виступають на стороні обвинувачення у справі щодо апеляційної скарги колишнього заступника керівника Національного агентства із запобігання корупції Руслана Радецького, заявили про відвід судді Мельника. Про це стало відомо 6 листопада під час розгляду справи в Апеляційному суді міста Києва.
В цьому суді Радецький оскаржує рішення Дніпровського суду, який на початку серпня визнав його винним у впливі на відтермінування перевірки судді райсуду столиці Христини Тарасюк. Йому присуджений штраф у сумі 6800 гривень.
Справа стосується ймовірного конфлікту інтересів, який міг виникнути у Радецького при розгляді електронної декларації судді Тарасюк. Розглядаючи на черговому засіданні декларації суддів, Руслан Радецький заздалегідь повідомив, що в нього може виникнути певний конфлікт інтересів, адже одна з суддів виносила рішення у справі, в якій він був фігурантом. Адвокат Сергій Скуратівський заявляє, що його клієнт повідомляв колегам з НАЗК про можливий конфлікт інтересів навіть двічі і це може підтвердити інший член агентства – Руслан Рябошапка. Більше того, відповідні заяви Радецького зафіксовані у протоколах та стенограмах засідань НАЗК. Однак Дніпровський суд не взяв до уваги свідчення свідків і все одно визнав Радецького винним.
Під час розгляду в Апеляційному суді 6 листопада суддя Мельник повідомив про те, що у справі є два наукових висновки Інституту держави і права ім. В.М.Корецького стосовно тлумачення поняття «конфлікт інтересів». Один з висновків робився на запит самого Радецького, інший – на запит суду. В обох висновках зазначається, що у ситуації з Радецьким конфлікт інтересів був відсутній.
Після того, як суддя Мельник повідомив про наукові висновки, прокурори заявили про клопотання направити запит до НАЗК щодо тлумачення поняття «конфлікт інтересів» та його існування у ситуації з Радецьким. Суддя відхилив дане клопотання, після чого прокурори, вбачаючи можливу заангажованість судді, заявили, що вимагають його відводу.
Процедура відводу судді передбачає, що заява подається до канцелярії суду. Потім шляхом автоматизованого відбору інший суддя розглядає можливий відвід. І тільки після цього суд може бути продовжений.
У коментарі 1News після засідання Руслан Радецький повідомив, що заявляючи відвід судді, сторона обвинувачення намагається затягнути справу. «Сьогоднішня ситуація є прикладом затягування справи, аби тримати мене у підвішеному стані. Ми стали свідками того, що всі звинувачення на мою адресу є фактично політичним замовленням, яке виконувала Наталія Корчак, працюючи на посаді голови НАЗК. Вона, користуючись посадою, намагалась подавати інформацію правоохоронним органам недостовірну. І ми це побачили по тим доказам, які вона додала до матеріалів справи про повідомлення про адміністративне правопорушення. Ми бачили, що там немає жодного доказу, який би мав засвідчити факт вчинення мною того чи іншого правопорушення, зокрема, наявності у мене нібито конфлікту інтересів», – зазначив Радецький.
Адвокат Радецького Сергій Скуратівський додав, що законодавством не передбачена кількість можливих клопотань про відвід суддів, однак завжди має бути присутнім принцип розумності.
«Прикро, що цим можна зловживати, оскільки від цього може страждати інша сторона. Конвенція захисту прав людини передбачає ті ж самі розумні строки і це право розуміється таким чином, що кожна особа має право отримати судове рішення про свою невинуватість в найкоротші терміни. Враховуючи ті обставини, що дана справа знаходиться у суді вже досить довго, навіть в апеляційному порядку вона триває вже не один місяць, то ця позиція викликає певні здивування. Я би розглядав дану справу, як можливу політичну розправу над паном Радецьким», – зазначив Скуратівський.
Раніше 1News у матеріалі «НАЗК бездіяльності: хто доводить діяльність антикорупційного органу до абсурду» писало про те, що по відношенню до Руслана Радецького у НАЗК відбувалось політичне цькування. В Нацагентстві він відповідав за перевірку електронних декларацій, проте в цьому йому активно перешкоджала керівник органу – Наталія Корчак.
Адвокат Сергій Скуратівський розповідає, що задля того, аби накопати на Радецького хоч якийсь кримінал, за ним постійно велось незаконне стеження, а у його робочому кабінеті були встановлені прослуховуючі пристрої.
Апофеозом цькування був обшук у кабінеті Радецького, який проводили ГПУ та Національна поліція за згодою Наталії Корчак. Стосувався він адвокатської практики, яку Радецький вів до призначення в агентство. ГПУ несподівано почала підозрювати його у підробці адвокатського посвідчення.
Цікаво, що після обшуків звинувачення трансформувалося у те, що Радецький, виявляється, продовжує практику адвоката, суміщаючи її з роботою у НАЗК. Дана справа на сьогоднішній день «зависла» і фактично не розслідується, що доводить політичну складову у ній.
Радецький був звільнений із НАЗК розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 серпня 2017 року з формулюванням «за власним бажанням». Щоправда сам Радецький, за повідомленням джерела із Секретаріату Кабміну, не писав заяви на звільнення, тому подібний факт викликає щонайменше здивування.
