Україна

Чи вистачить українській владі політичної волі, щоб побороти корупцію

В умовах, коли українська демократія висить на волосині, а населення глибоко недовіряє державним структурам, динамічна боротьба з корупцією є надзвичайно важливою

Нарощування російських військ підсилює занепокоєння з приводу суверенітету України, але головна загроза реформаторським амбіціям Києва є всередині країни – це корупція. І через 7 років після початку українського проекту відновлення демократії, боротьба з хабарництвом йде не так легко.

Про це йдеться в аналітичній публікації американського видання Eurasianet, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

За роки, що минули з часу подій на Євромайдані у 2014 році. змінився політичний вектор України у західному напрямку, а дві поспіль українські президентські адміністрації критикували за те, що або не змогли адекватно боротися з корупцією, або навіть зацементували її. Тим часом, корумповані суб’єкти продовжують використовувати слабку судову систему країни для просування своїх інтересів, частково шляхом нападу на антикорупційні органи, які отримали міжнародне визнання.

Проте, лобісти України бачать надію на боротьбу з корупцією в Україні та просять терпіння в оцінці її прогресу. Незважаючи на масовану відсіч таким установам, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Вищий антикорупційний суд (ВАКС), експерти кажуть, що низка певних успіхів заклала важливу основу для майбутнього.

«З моєї точки зору, у нас більше позитивного, ніж негативного досвіду», – каже Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна.

В умовах, коли українська демократія висить на волосині, а населення глибоко недовіряє державним структурам, збереження антикорупційної динаміки є імперативом. Аналогічно проводяться додаткові реформи: оголосити щось близьке до перемоги над корупцією буде неможливо без «капітального ремонту» зруйнованої судової системи. Поки що президент Володимир Зеленський відданий цій справі. Але навіть якщо у його адміністрації є політична воля, щоб довести справу до кінця, ще невідомо, чи буде цього достатньо, щоб викорінити корупцію.

Врешті-решт повний арсенал

Відносний успіх України у боротьбі з корупцією затьмарюється тим, що, українці мали дуже великі очікування щодо проведення реформ. Багато людей сподіваються на швидкі зміни, хоча насправді, боротьба з корупцією в Україні – це повільний і неухильний марш, який тільки починає набирати обертів.

По-перше, відповідна інфраструктура була створена зовсім нещодавно. Запуск довгоочікуваного ВАКС у вересні 2019 року завершив багаторічний процес, який почався зі створення НАБУ, системи закупівель ProZorro і електронних декларацій протягом 2015 і 2016 років. Якщо уважно поглянути на кожну з цих установ, то вони усі мають певні досягнення.

Взяти хоча б НАБУ, яке за перші кілька років скерувало до суду 300 справ і домоглося 50 обвинувальних вироків. Зараз ведеться близько 800 розслідувань. Один з останніх ключових кроків було зроблено в березні 2021 року, коли чиновники звинуватили трьох колишніх топ-менеджерів ПриватБанку, який раніше належав Ігорю Коломойському, одному з найбагатших громадян України, в розтраті.

Справа проти ПриватБанку, який був націоналізований у 2016 році після того, як виявили нестачу 5,5 мільярдів доларів на його балансі, стала епіцентром міжнародного тиску на Київ. Переслідуючи колишніх банківських інсайдерів, НАБУ знаходиться в авангарді того, що, на думку експертів, є наступом Зеленського, на обмеження впливу олігархів та загравання перед Вашингтоном.

В іншій справі, ВАКС у складі 38 суддів працює над покаранням недобросовісних посадових осіб і суддів на місцевому та регіональному рівнях по всій країні. Суд розглядає справи НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які заслужили репутацію фаховості та ефективності.

За словами Олени Щербань, головного юриста Центру протидії корупції, ВАКСом було винесено понад 20 обвинувальних вироків і створено важливий прецедент, встановивши значні суми застави в деяких справах за участю обвинувачених високопосадовців.

«Усі інші суди раніше боялися навіть розглядати такі справи. А ВАКС також забезпечує фінансові надходження до державного бюджету», – каже Щербань.

Тим часом, системи електронного декларування та ProZorro є найбільш помітними кроками у забезпеченні прозорості всередині державної бюрократії, дозволяючи українцям поглянути на минуле і дії бюрократів.

Цього року майже 800 тисяч офіційних осіб подали свої щорічні декларації. А зі статистичної точки зору ProZorro надав, мабуть, найбільш вимірний ефект з усіх: за словами генерального директора цієї системи Василя Задворного, відзначена нагородами система закупівель, яка використовується при укладанні державних контрактів на все, від медичних товарів до будівництва доріг, заощадила українській державі майже 2 мільярди доларів в минулому році. Задворний сказав, що система не тільки гарантує рівень прозорості в колись непрозорому процесі, але і є свідченням технічної майстерності країни.

Коли нечесні суди змовляються

Такі ознаки прогресу з’являються, незважаючи на поширення корупції в судовій системі України. У деяких випадках суди активно саботували реформи. Восени 2020 року, наприклад, Україна занурилася в кризу після того, як Конституційний суд фактично визнав НАБУ незаконним органом і позбавив електронні декларації їх юридичної сили.

Законодавці проштовхнули закон, який відновлює юридичну відповідальність за неправдиві декларації про доходи. Але більш серйозне питання про те, як встановити систему стримувань і противаг в одному з найвпливовіших судів країни, залишається без відповіді. У спробі продемонструвати свою наполегливість, Зеленський у березні 2021 року звільнив голову Конституційного суду України Олександра Тупицького, що, на думку деяких критиків, було сумнівним з юридичної точки зору.

Тим часом, Вища рада юстиції (ВРЮ) підрізала крила ВАКС – це ще одна установа, яка, за словами Щербань, оповита корумпованими інтересами. Відповідальна за спостереження за роботою суддів країни, ВРЮ замість цього зловживає своїми дисциплінарними повноваженнями для неналежного впливу на антикорупційні справи. Наприклад, ВРЮ офіційно оголосила догану судді ВАКС, який намагався примусити горезвісного главу політизованого київського суду з’явитися на слухання у справі проти нього.

За результатами розслідування НАБУ, Павло Вовк, звинувачується в спробі встановити контроль над ВРЮ. В даний час він ухиляється від виклику до суду. На початку квітня 2021 року влада заарештувала брата Вовка за звинуваченням в отриманні хабара в розмірі 100 тисяч доларів від його імені.

«Якщо залишити ВРЮ без належної реакції, це буде означати «реальний ризик того, що вони просто почнуть звільняти суддів, на яких не можна буде тиснути іншим чином», – зазначає Щербань.

Ось чому місцеві активісти та західні дипломати закликають український уряд зрештою взяти на себе зобов’язання провести значущу судову реформу, яка роками перебувала у підвішеному стані. Експерти кажуть, що до пріоритетів повинні входити «капітальний ремонт» Вищої ради юстиції і перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів – ще одного державного органу, робота якого призупинилася. Такі зміни необхідні для забезпечення фаховості і сумлінності судової системи.

В останні тижні Зеленський неодноразово заявляв, що такі заходи, серед безлічі інших, є частиною його стратегії щодо проведення судової реформи впродовж найближчих двох років. Провідні експерти в галузі права вже розкритикували його план як розпливчастий і погано продуманий, хоча деяким може сподобатися внесення президентом законопроекту про остаточний розпуск Окружного адміністративного суду Києва, в якому головує Вовк. Проте, інші вказують на реалії: судова корупція – це системне явище, в якому зацікавлені багато суб’єктів.

«Державний апарат загалом – правоохоронні органи, Офіс президента, Кабінет міністрів, парламент – не готові до реальної незалежної судової системи, тому що ніхто не хоче грати за правилами», – переконаний Сергій Верланов, колишній голова Державної податкової служби.

Час покаже?

З огляду на обставини, що склалися, крім десятиліть занепаду державних інститутів, не дивно, що українці хочуть швидких результатів. Однак проблема для реформаторів полягає в тому, що простих рішень немає. Зміна громадської думки також є проблемою. Згідно з нещодавнім опитуванням, фінансованим USAID, 54% респондентів вважають, що «жити повністю за законом неможливо». А 68% респондентів взагалі заявили, що «готові віддати владу сильному лідеру», здатному навести «порядок» в країні.

«Люди вірять в якогось короля чи царя, який прийде і вирішить усі їхні проблеми. Але цього ніколи не станеться протягом одного, двох або трьох років», – вважає Боровик.

Після нещодавнього обрання президентом США Джо Байдена, у Києва знову з’явився союзник в особі Вашингтона. Адміністрація Байдена вже висловила свою підтримку Україні. За словами Верланова, у Зеленського ще є достатньо часу, щоб реалізувати істотні реформи. Але не можна втрачати часу, оскільки права на помилку більше немає. А реформатори повинні готуватись до серйозного спротиву.

«Завжди знайдуться люди, які будуть незадоволені антикорупційною інфраструктурою, особливо, якщо вона робить правильні кроки», – вважає Боровик.

Останні новини

Back to top button