Україна

Чи повинна Україна друкувати гривню, щоб врятувати економіку

Експерти розмірковують над тим, чи є емісія – виходом із складної ситуації, в якій опинилась українська економіка, внаслідок коронавірусу

Пандемія стала серйозним викликом для України, яка бореться з багатьма економічними проблемами – з одного боку, зростаючим бюджетним дефіцитом, а з іншого – слабким реальним сектором економіки. І бюджету, і економіці потрібні великі гроші, яких немає. В Україні дедалі частіше лунають заклики «увімкнути друкарський верстат», надрукувати гривню і роздати людям, тобто український варіант «вертолітних грошей».

Про це йдеться в аналітичній публікації економічного оглядача Міхала Козака на сторінках польського видання Forsal, – інформує 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Друк грошей потрібен для короткострокової підтримки економіки на період жорсткого карантину, але за словами колишнього міністра економіки Тимофія Милованова, такий крок збільшить інфляцію на 0,5%.

«З одного боку, люди повинні перестати хворіти, але з іншого – вони не можуть збанкрутувати. Як це зробити? Закрийте бізнес і дайте людям гроші на шкоду майбутньому. Гроші потрібно буде надрукувати в якійсь формі. Звичайно, якщо ми ухвалимо таку концепцію за правило і скажемо, що будемо фінансувати дефіцит бюджету в 700 мільярдів гривень друкуванням грошей, то все розвалиться і настане криза. Але якщо припустити, що нам просто потрібні гроші для фінансування економіки на час карантину, на мій погляд, це буде виправдано», – вважає Милованов.

Яків Смолій, колишній глава НБУ, незабаром після своєї відставки заявив, що уряд зажадав, аби центральний банк увімкнув друкарський верстат. На численних зустрічах з парламентаріями, представниками уряду, прем’єр-міністром і президентом звучали тези про те, що центральний банк повинен наповнити економіку грошима.

«У нас просто космічний дефіцит бюджету в кілька сотень мільярдів гривень. Переважна більшість прогресивних і розвинених країн світу проводять політику, відому як кількісне пом’якшення. Вони вливають гроші в економіку, а ми намагаємося влізти в борги, збільшуючи наш тягар», – зазначив влітку голова Комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Наталуха.

За його словами, варто усвідомити, що будь-яка емісія не залишається непоміченою.

«Ми візьмемо на себе відповідальність за наслідки, як команда, як парламент, як фракція “Слуги народу”? Я на 100% впевнений, що це призведе до стрибка цін і курсу гривні, питання тільки в тому, в якому масштабі. Це буде безпосередньо залежати від того, чи використовуються ці гроші за призначенням. Зараз час ризиків і викликів, ви не зможете переконати себе звичайними балачками», – заявив він.

Як друкувати гроші, не вмикаючи верстат

Голова парламентського комітету з економічного розвитку Дмитро Наталуха вже згадував про додаткову емісію гривні, яка буде стимулювати економіку України. За його словами, в умовах пандемії для подолання економічної кризи будуть потрібні три компоненти – грошово-кредитне, фіскальне і економічне стимулювання. Грошова складова передбачала, серед іншого, переконати український центральний банк, випустити гроші, які, наприклад, заповнили б дірку в пенсійній системі. Серйозно питання розглядалося трохи пізніше – у квітні 2020 року парламент збільшив дефіцит бюджету з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн.

«Ми повинні повернутися до нормального здорового кейнсіанства. Бюджетний дефіцит – не проблема. Проблема тільки в тому, чи зможемо ми цим ефективно керувати», – зазначав тоді Наталуха.

За словами аналітика Олександра Паращія, дефіцит бюджету після квітневої поправки склав близько 10 мільярдів доларів. У 2019 році основним джерелом фінансування дефіциту були нерезиденти, які вклали 4,6 мільярда доларів в державні папери України, в цьому році їх частка впала приблизно до 1,2 мільярда доларів. Уряд може розраховувати на 3 мільярди доларів від міжнародних організацій. Це означає, що необхідно знайти ще 5,8 мільярда доларів з внутрішніх джерел. Де знайти решту грошей – справжній головний біль. Згодом ситуація ускладнилася – в жовтні 2020 року дефіцит бюджету оцінювався в 7,5% ВВП.

Ідея прихованої емісії гривні полягає в зворотному викупі центральним банком державних облігацій, випущених в національній валюті, або безпосередньо, або на вторинному ринку. Це не нова ідея, центральний банк робив це в 2009 і 2014 роках. Про це навесні 2020 року казала радник керівника Офісу президента Вікторія Страхова. На її думку, центральний банк міг би надавати комерційним банкам дешеві позики під куплені ними державні облігації. Дуже важливо, щоб отримані таким чином кошти не «з’їли», а були спрямовані на фінансування великих інфраструктурних проектів та кредитування малих і середніх підприємств.

Уряд, як повідомлялося в ЗМІ, чекав підтримки на рівні 60 млрд грн. Наприкінці березня 2020 року Рада Національного банку розпочала підготовку до такої операції, скасувавши заборону на купівлю облігацій центральним банком, запроваджену у 2018 році. Також був вилучений наказ про утримання від операцій з ознаками прямої або непрямої підтримки бюджету. Однак керівництво регулятора налаштоване скептично.

«Ефекти прямого фінансування бюджету у вигляді розкручування девальваційно-інфляційної спіралі добре відомі тим українцям, які пам’ятають 1990-ті роки. Тому немає сенсу повертатися до цієї практики», – прокоментував тодішній глава НБУ Яків Смолій.

Опонент ідеї «порятунку» економіки гривнею – глава парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетьманцев. Він не приховує, що це допоможе в боротьбі з кризою, але, на його думку, негативні наслідки будуть набагато гірші.

«Спочатку надрукуємо гроші. Ми нагодуємо ними економіку. Вона почне працювати. Ми віддаємо гроші малозабезпеченим верствам населення, і вони повертаються в економіку. Здавалося б, правильне рішення. Але насправді це не так. Ми друкуємо гроші за рахунок того, що наші громадяни стають біднішими, а це неприпустимо», – вважає Гетьманцев.

На його думку, дії щодо збільшення інфляції – це приховане оподаткування, і замість друку слід зосередитися на конкретних бюджетних програмах підтримки тих секторів економіки, які можуть стати її локомотивами в умовах кризи.

На думку українських аналітиків, друк грошей уже розпочався, і непрямим доказом цього є те, що комерційні банки замінили іноземних покупців держоблігацій. Вартість покупки рефінансується центральним банком з відсотковою ставкою у 6% на рік, і це нижче, аніж відсоток по облігаціях. Фактично це означає приховану емісію гривні і фінансування дефіциту бюджету центральним банком. До речі, дефіцит бюджету з червня 2020 року сягнув 37-38 мільярдів гривень, або близько 1,3 мільярда доларів.

Вертолітні гроші

У червні 2020 року в пошуках ліків від економічної катастрофи, викликаної пандемією, Людмила Буймістер, депутат президентської фракції «Слуга народу», виступила з радикальною ідеєю. Вона запропонувала дати кожному українцю по 3000 гривень, а також безвідсоткові кредити для малого і середнього бізнесу.

«Українська економіка валиться. У нас є два варіанти виходу з ситуації. Перший, як пропонують провідні економісти світу – це емісія. А другий варіант – це роздати 3000 гривень кожному українцеві, надавати безкоштовні позики малому і середньому бізнесу, субсидувати житлове будівництво, будівництво доріг і великі інфраструктурні проекти, щоб уникнути повторення кризи 2008 року. Країни проводять емісію для фінансування таких програм. На її думку, це «невигідно тим, хто хоче і надалі заробляти гроші за рахунок України». Вони будуть лякати нас тим, що емісія призведе до гіперінфляції і повернення до ситуації 1990-х років. Але ці жахи не мають стосунку до поточної ситуації і є цинічною брехнею. ВВП України у багато разів вище, аніж тоді. Буде ще гірше нічого не робити і потрапити в дефляційну спіраль, яка призведе до масового безробіття, закриття виробництва, нестабільної економіки і масових акцій протесту», – зазначила Буймістер.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб вважає, що друк гривні – це погана ідея. Україна мала негативні епізоди в своїй історії в 1990-і роки, в 2008 і 2014 роках, коли дефіцит бюджету фінансувався за допомогою емісії, що призводило до багатьох проблем.

«Я не хотів би випускати з пляшки джина інфляції і девальвації, коли збільшуються витрати бюджету, які пізніше фінансуються за рахунок емісії. Це дорога в нікуди, і вона бумерангом повертається в економіку, і, насамперед, страждають від цього люди», – попереджає Сологуб.

Останні новини

Back to top button