Чмут відреагував на відставку Федорова, зазначивши, що фронт може опинитися під загрозою військової стабільності

Відставка Михайла Федорова з посади міністра оборони може стати «найбільшою помилкою останніх років», що може призвести до поразки України у війні. Про це у проєкті «Дивись» заявив керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут. В інтерв’ю Чмут зізнався, що сприйняв звільнення Федорова «дуже здивовано, дуже несподівано, з великим нерозумінням і неприйняттям цих процесів». Чмут припустив, що головною причиною звільнення Михайла Федорова був не конфлікт з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, а перезавантаження системи оборонних закупівель.
«Це низка накопичених проблем… Міністерство не може впроваджувати зміни без підтримки Збройних сил. Якщо Генеральний штаб блокує, ви не можете давати глобального результату, якого очікують президент, суспільство і партнери», — зазначив голова фонду.
Чмут нагадав, що про конфлікт між командою Федорова та Сирським було відомо ще до призначення Федорова.
«Я вважаю, що для України це (відставка Федорова — авт.) може бути найбільша помилка за останні роки, яка може призвести до поразки у війні. Тому що ми зараз живемо в ситуації, коли зараз 2021 рік. Кожен рік одне й те саме. А потім приходить повномасштабне вторгнення, об’єму і масштабу якого ніхто не очікував», — заявив волонтер.
Як повідомляли 1NEWS.COM.UA, головком Олександр Сирський вперше публічно прокоментував чутки про конфлікт з ексочільником Міноборони Михайлом Федоровим. Головком також поділився думками про мобілізацію, розкритикував нові контракти військовим й заявив, що не можна перенаправляти гроші на забезпечення військових, адже «зарплата солдата — це зобов’язання держави перед людьми, які щодня ризикують життям».














Цікаво, як ці зміни можуть вплинути на ситуацію на фронті. Сподіваюся, що нові керівники зможуть знайти потрібні рішення, щоб стабільність не постраждала. Ситуація дійсно досить тривожна.
Це просто жах! Як можна допустити, щоб такі важливі кадрові зміни ставили під загрозу стабільність на фронті? Здається, наші керівники не усвідомлюють, що тут на кону життя людей. Сподіваюсь, що ситуація вирівняється, і на нас не чекають нові катастрофи.
Чи справді ми готові ризикувати військовою стабільністю через політичні ігри? Чому замість зміцнення фронту ми знову стаємо свідками владарювання інтересів окремих осіб? Де відповідальність перед нашими захисниками?