З’ясовано справжню причину смерті Чингісхана
Чингісхан, народжений Темучжин з клану Борджигін у 1162 році, був одним з найвідоміших завойовників у світовій історії, пише 1NEWS з посиланням на Урядовий кур’єр.
У 1206 році він заснував Монгольську імперію і став першим її правителем. На час його смерті в 1227 році, територія його імперії була в 2,5 рази більша за Римську. Хоча історія життя завойовника добре відома, його смерть оповита таємницею. За словами вчених, членам сім’ї та послідовникам Чингісхана було наказано зберігати в секреті його могилу. Її досі не знайшли.
Дослідники стверджують, що з метою вшанувати або, навпаки, заплямувати пам’ять імператора, соратники і його вороги розповіли кілька легенд про його смерть. Згідно з однією з них, Чингісхан помер від втрати крові після того, як отримав ножове поранення, згідно з іншою, – помер від травм, отриманих після падіння з коня. Деякі кажуть, що він загинув у битві з китайцями і помер від зараженої ворожої стріли під час своєї останнього походу проти Західної Ся, з якою монголи воювали понад 20 років.
Тепер вчені прийшли до висновку, що всі ці легенди, ймовірно, були придумані задовго до смерті Чингісхана. «Дивовижні, незвичайні причини смерті приписуються винятковим особистостям, тоді як розумніше шукати більш загальні причини, такі як інфекційні захворювання. Загалом, немає достатніх доказів, щоб вірити цим легендам», – розповів Live Science співавтор дослідження Франческо Галассі. «Нинішня пандемія COVID-19 змусила нас задуматися про древні епідемії», – додав він.
Дослідники зосередилися на «Історії Юаня», історичному тексті, написаному за часів династії Мінь. У трактаті йдеться про те, що з 18 по 25 серпня 1227 року під час останнього військового походу Чингісхана проти Західної Ся він відчув себе погано через лихоманку. В кінцевому підсумку саме вона і вбила його через вісім днів після початку хвороби. Хоча в попередньому дослідженні йдеться, що Чингісхан захворів на черевний тиф, але Галассі і його колеги звернули увагу на те, що про типові симптоми цього захворювання, такі як біль у животі та блювоту, в тексті не було сказано жодного слова.
У своїх дослідженнях вчені спиралися не лише на клінічні ознаки стану імператора, але і на інформацію про хвороби, від яких у той час страждали багато монгольських солдат. В результаті вони з’ясували, що симптоми, які були в імператора, збігаються з ознаками бубонної чуми, поширеної в ту епоху.
Проте, «хоча ми не можемо на 100% бути впевненими від чого помер Чингісхан, ми можемо сказати, що цей клінічний сценарій набагато більш реалістичний і заслуговує історичного розгляду, ніж інші надумані гіпотези», – підсумував свою гіпотезу вчений.
«Коронавірусна пандемія ще раз показала, що лідери країн можуть заразитися інфекційними захворюваннями, і, незважаючи на свою силу і владу, вони не можуть бути захищені від природних явищ, таких як інфекційні хвороби»,– каже співавтор дослідження Олена Варотто, антрополог та біоархеолог з університету Катанії в Італії, цитує її слова Live Science. Таким чином, смерть Чингісхана може послужити «загальним прикладом впливу хвороб на керівництво, яке потенційно здатне змінити хід історії», – сказала Варотто.
