Цікаве

Ювілей Леоніда Кучми. Чим запам’ятався другий президент України

Сьогодні другому президентові України Леоніду Кучмі виповнюється 80 років.

І навіть зараз, через 13 років після президентства, Леонід Кучма залишається важливою фігурою в країні – влітку 2014 -го, після початку збройного конфлікту на Донбасі, він увійшов до тристоронньої контактної групи на переговорах з “ДНР” і “ЛНР”, – інформує 1News.

А 2015-го президент Петро Порошенко призначив його офіційним представником України в групі з врегулювання конфлікту.

Кучма народився в селі Чайкине на Чернігівщині. 1960-го він закінчив фізико-технічний факультет Дніпровського університету за фахом інженер-механік ракетної техніки.

Свою політкар’єру почав 1975-го, ставши секретарем парткомітетів КБ “Південне”. Через сім років зайняв пост заступника директора бюро, а ще через чотири очолив підприємство.

Після здобуття Україною незалежності він був нардепом, прем’єр-міністром і президентом Ради промисловців і підприємців.

Вперше на пост президента обрано 10 липня 1994-го, обійшовши першого президента Леоніда Кравчука.

Друга каденція Кучми почалася 14 листопада 1999 року. У другому турі за Леоніда Даниловича проголосували 15,8 млн (56,2%) виборців. Пост №1 він покинув в січні 2005 року.

Отримали Основний закон!

Після того як Верховна Рада 1991 року оголосила про незалежність України, країна ще кілька років жила без власної Конституції, керуючись документом часів УРСР 1978 року. 1995-го президент Леонід Кучма цю ситуацію виправив. Він і спікер парламенту Олександр Мороз підписали Конституційний договір, який став тимчасовою Конституцією. У ньому були прописані повноваження, обов’язки і відповідальність всіх гілок української влади.

Паралельно з цим в парламенті тривала активна робота над створенням повноцінної Конституції. У першому читанні Основний закон прийняли 4 червня 1996-го. Через три тижні РНБО та Рада регіонів виступили за прискорення процедури, а президент видав указ про проведення 25 вересня всеукраїнського референдуму про прийняття нової Конституції. У підсумку 28 червня о 9:18, після 24 годин роботи, Рада таки віддала 315 голосів за першу Конституцію України!

Касетний скандал

Восени 2000 був звинувачений у зникненні опозиційного журналіста — Георгія Гонгадзе (так званий “касетний скандал”). Олександр Мороз оприлюднив аудіозапис, на якому нібито були записані розмови президента, глави адміністрації президента Володимира Литвина і міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка, що стосувалися зникнення Гонгадзе. Це послужило початком акції “Україна без Кучми”, організованою опозицією.

Учасники протесту проводили багатолюдні вуличні демонстрації та створили наметові містечка в центрі Києва. У 2001 Верховна Рада безрезультатно кілька разів намагалася винести недовіру стосовно Леоніда Кучми. 21 березня 2011 року в постанові одного із слідчих Генеральної прокуратури фігурувало прізвище Кучми, що пов’язано з потенційним визнанням того, що мало місце перевищення службових повноважень. 23 березня 2011 року Леонід Кучма прибув до Генеральної прокуратури. Але, коли була спроба організувати там очну ставку його та Миколи Мельниченка, покинув прокуратуру.

Його звинувачували в незаконному продажі зброї, в організації побиття депутата Олександра Єльяшкевича. Леонід Кучма втратив популярність в країні, і згідно з даними соціологічних досліджень не довіряло йому приблизно 60% українців, тоді як довіряли 10-20 % опитуваних.

У грудні 2002 р. опитування організації Міжнародна фундація виборчих систем показувало, що рейтинг довіри до Кучми знизився до найнижчої точки з часу обрання на посаду президента. Йому довіряло лише 12-14% українців. Така ж тенденція була і у ставленні громадян до Верховної Ради та інших державних інститутів.

Інтеграція в Раду Європи

Про бажання приєднатися до Ради Європи в нашій країні заговорили влітку 1992 року, і в вересні Верховній Раді надали статус “спеціального запрошеного гостя”. Парламентська асамблея розпочала перевірку того, чи готова Україна влитися до євроорганізації. Однак приєдналася країна до найстарішої міждержавної організації на континенті тільки через три роки, під час першої каденції Леоніда Кучми. Нагадаємо, Рада Європи була створена для появи свого роду “Сполучених Штатів Європи” після Другої світової.

1995-го, на вересневій сесії ПАРЄ, пролунав позитивний висновок, і нашій країні запропонували зайняти 12 місць в асамблеї. Одним з ключових моментів співпраці стало засідання Комітету міністрів Ради Європи 19 жовтня 95-го – на ньому одноголосно затвердили резолюцію про запрошення України стати 37-м членом організації. Всі ці події значно посилили позиції України на політичній карті світу.

Кучма і авіакатастрофа

Л. Д. Кучма 10 жовтня 2001 наступним чином відповів журналістам на питання про причини авіакатастрофи 4 жовтня 2001 Ту-154 російської авіакомпанії “Сибір”, що летів з Тель-Авів а в Новосибірськ і збитого українською ракетою над Чорним морем, в якій загинули 78 осіб:

“Подивіться, що коїться навколо у світі, в Європі? Ми не перші і не останні, не треба з цього робити трагедію. Помилки бувають всюди, і не тільки такого масштабу, а набагато більшого, планетарного масштабу. Якщо ми самі себе не опустимо нижче цивілізованого рівня, все буде добре. А якщо ми самі на себе відро бруду виллємо, так милості прошу”.

Заява Л. Д. Кучми викликала гнівну реакцію офіційного Ізраїля. Прес-секретар ізраїльського прем’єр-міністра Аріеля Шарона так прокоментував заяву українського президента:

“Коли убитий не є представником твого народу, тоді, напевно, можливо робити такі академічні висновки. Загинуло 78 осіб, більшість з яких були ізраїльтянами — для нас це найбільша трагедія”.

Практично відразу Кучма 25 жовтня 2001 прийняв рішення про ліквідацію Генеральної військової інспекції при Президентові України

Тузла: ми не дозволили “віджати”

Під кінець президентства Леоніда Кучми спалахнув конфлікт в Керченській протоці: 29 вересня 2003 року влада Краснодарського краю почала будівництво дамби від Таманського півострова (територія РФ) до прикордонного острова Тузла, який разом з Кримом відійшов Україні ще в 1954 року. Вже наступного дня наш МЗС направив до Росії ноту протесту, а 6 жовтня міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко вирушив до Москви на переговори.

Гаранту теж довелося втрутитися – перервавши своє турне Латинською Америкою (він встиг відвідати тільки Бразилію), Кучма повернувся до України обговорювати питання з лідером РФ Володимиром Путіним. Після слухань у ВР і низки зустрічей будівництво дамби зупинилося за 102 метри до державного кордону України. Тоді російську спробу віджати частина нашої території вдалося відбити.

Земля – народу!

Аграрну реформу називають одним з найбільших досягнень президентства Леоніда Кучми. І хоча законодавчо вона почалася на початку дев’яностих (поділ на приватну, колективну і державну власність з’явилося 1992 року), найважливіший її етап припав на 1996-й. Саме цього року розпочалася ліквідація колгоспно-радгоспної системи в Україні. Землю “розпаювали” між селянами, і до 2002 року земельний пай отримали близько 7 млн осіб. Крім того, в країні з’явилися бюджетні дотації фермерам і спрощена система податків.

Таким чином, всього за десять років (1994-2004) кількість власників землі збільшилася з 19,2 млн до 24,5 млн осіб, а загальна площа земель, яка перебувала у власності у українців, – з 5,9 млн га до 41 млн га. Кількість приватних підприємств в сільському господарстві України зросла з 362 до більш ніж 16 тисяч. Завершенням реформи вважається Земельний кодекс, який український парламент прийняв 2001-го.

Гроші: реформа і стоп-ціна

1993 року інфляція в Україні становила 10 000% – порівняно з 1992 роком продукти подорожчали більш ніж в 100 разів. Наступного року, коли Кучма тільки вступив на посаду, інфляція сповільнилася до 401% і далі в основному знижувалася. 1995-го становила 181%, а 1996-го – 39%. При цьому 1996-го Кучма підписав указ про грошову реформу, і 100 тис. карбованців замінили однією гривнею.

Реформа сповільнила девальвацію та інфляцію – 1997-го Держстат відзвітував, що ціни за роки зросли лише на 10,1%. Щоправда, подальші роки продукти дорожчали набагато істотніше: 1998-го їх ціна зросла рівно на 20%, 1999-го – на 19,2%, а в перший рік “нульових” інфляція підскочила до 25,8%. Але вже 2002 року в Україні зафіксували дефляцію – ціни впали за рік на 0,6%.

“Україна – не Росія”

Поки Кучма керував країною, світ побачили три книги його авторства. Найрезонансніша – “Україна – не Росія” (2003 рік), в якій другий президент поділився своїм поглядом на історію України і відмінності в українському і російському національному характері.

“Серед росіян я частіше, ніж серед українців, зустрічав людей, які були обтяжені своєю справою і тому робили її погано. Не через невміння робити добре, а через відразу”, – пише в книзі він.

Підбиваючи підсумки, Кучма каже, що у двох країн різні долі, національний досвід і несхожі культурно-мовні ситуації. 2003-го ці слова були справжньою революцією. Адже до цього, ще з часів СРСР, нам активно насаджували думки про “братські народи”, єдину історію і практично повну ідентичність. Леонід Кучма на презентації сказав:

“У нас на порядку денному стоїть завдання: створити українця. Небезпека не повернутися до свого українства актуальна для мільйонів громадян України”.

Нагадаємо, Порошенко, Гройсман і Парубій привітали українців з Днем Конституції.

Джерело: informator.news

Tags

Останні новини

Back to top button
Close
Close