Вчені знайшли в Ірані молочний зуб неандертальця
Дитина жила близько 43-41 тисячі років тому, пише 1NEWS з посиланням на zn.ua.
Команда палеоантропологів виявила в Ірані молочний зуб шестирічної неандертальської дитини.
Це друга знахідка останків неандертальців на території Ірану.
Вимирання неандертальців є однією з найскладніших і ключових загадок для дослідників. Сучасні методи та технології допомагають дізнаватися все більше і більше деталей.
Так, у 2014 році вчені змогли отримати 40 надійних датувань ключових археологічних пам’яток мустьєрської епохи й неандертальців, які населяли Європу.
Виявилося, що архаїчні люди зникли в регіоні близько 41030-39260 років тому. Вчені припускають, що на стоянці Кабазі II в Криму неандертальці вимерли не менше 50000 років тому.
Крім Європи численні неандертальські стоянки відомі в Центральній Азії, а також на Алтаї (територія Росії). Однак на території Ірану та Іраку таких знахідок дуже мало, за винятком відомої печери Шанідар, де було виявлено колективне поховання неандертальців.
А ось єдина ж знахідка на території Ірану, яка свідчить про архаїчних людей була зроблена у 2001 році, коли в печері з великою кількістю фауністичних матеріалів археологи розкопали зуб неандертальця.
Cаман Хейдар-Гуран з неандертальського музею спільно з вченими з Великої Британії, Німеччини, Ірану, Італії та Франції досліджували скельне укриття Бава-Яван, яке знаходиться в Центральному Загросі, в Ірані.
Там вчені знайшли на глибині 2,5 метра молочний зуб. Після радіовуглецевого датування з’ясували, що дитина жила близько 43-41 тисяч років тому.
Це було нижнє ліве молочне ікло, в якому дуже добре збереглася коронка та одна четверта частина кореня зуба. Відзначили, що на зубі не було ні карієсу, ні гіпоплазії емалі, але поверхня була трохи зношена, відтак виднілася частина дентину.
Дані показують, що печери та скельні укриття від Грузії до Ірану були заселені архаїчними людьми, в той час, як практично по всій Європі вони вже вимерли.
Палеоантропологи припускають, що зникнення неандертальців сталося через зростання конкуренції за ресурси з Homo sapiens.
