Цікаве

Вчені з’ясували, що мозок австралопітеків розвивався так само, як у людей

За будовою мозку афарські австралопітеки були більше схожі на мавп, але при цьому розвиток мозку в них йшов вже по-людськи неквапливо, інформує 1NEWS з посиланням на UkrMedia.

Людина з’являється на світ з недорозвиненим, невеликим мозком, який буде зростати ще кілька років — тільки до п’яти років мозок досягне потрібного розміру. (Мова саме про розмір; налагодження зв’язків між відділами мозку, формування нейронних ланцюжків буде тривати до самої зрілості, а в деяких випадках — все життя.) Вважається, що мозок у людей став повільно розвиватися одночасно з тим, як він став збільшуватися: якби у дітей мозок збільшувався до кінця ще в материнській утробі, діти просто не могли б народитися — вони не проходили б через родові канали в занадто вузькому людському тазу. Своєю чергою, таз у нас став таким, яким став, щоб полегшити прямоходіння. Загалом в еволюції людини перевага була у тих, чий мозок не поспішав розвиватися, хоча це й означало, що про дитину потрібно буде ретельно піклуватися ще досить тривалий час після пологів.

Вважається, що розвиток мозку сильно сповільнився з появою роду Homo, тобто людей. Однак співробітники Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка і їх колеги з наукових центрів США, Франції та Австралії повідомили, що мозок став повільно розвиватися ще у афарських австралопітеків, які бродили по Землі 3-4 млн років тому. Всі Homo пішли або прямо від афарських австралопітеків, або від якогось іншого виду, дуже схожого на афарців. Вони вже ходили на двох ногах і робили якісь примітивні знаряддя праці, хоча мозок в них був поки всього лише на 20% більшим, ніж у шимпанзе (у людини він більший в тричі). До речі, у шимпанзе мозок досягає дорослого розміру до двох років.

Дослідники вирішили оцінити будову і швидкість розвитку мозку афарських австралопітеків на прикладі останків шести дорослих особин (серед яких була знаменита австралопітечка Люсі, чиї кістки, які надзвичайно добре збереглися, знайшли ще в 1974 році) і двох дітей. Вік маленьких австралопітеків визначали за будовою зубів, так що одному виявилося близько двох з половиною років від роду, другий же був п’ятимісячним немовлям.

З’ясувалося, що розміри дитячого та дорослого мозку у австралопітеків співвідносяться так само, як у людей. Тобто у дітей австралопітеків мозок був занадто маленький, а значить, він повільно розвивався під час внутрішньоутробного розвитку і потім продовжував збільшуватися в тому ж темпі після пологів. І це притому, що мозок австралопітеків був не набагато вже більшим мавпячого; так і влаштований він був, за словами авторів роботи, ще по-мавпячому.

Звичайно, мозок австралопітеків не зберігся, але зате на внутрішній стороні черепних кісток залишилися ендокрани — рельєфи, що відображають малюнок великих борозен і звивин головного мозку і, в деяких випадках, великих судин. Одна з характерних особливостей мозку людиноподібних мавп — це серповидна борозна в потиличній частині кори півкуль. У мавп вона зрушена вперед, у людини — назад. Вважається, що серповидна борозна змінила своє положення через еволюційну реорганізацію мозку: у людей вдосконалювалися когнітивні функції, розвивалася мова, і це відбивалося на будові мозку. Раніше вважали, що в австралопітеків мозок вже встиг зазнати людських змін, хоча б у загальних рисах, однак, судячи з ендокранів, мозок в них все-таки залишався ще мавпячим.

Тобто мозок австралопітеків був поки що на 20% більше мавпячого і виглядав здебільшого так само, як мавпячий — проте розвивався вже по-людськи повільно. На думку авторів роботи, у розтягнутому в часі розвитку мозку могли бути й інші плюси: наприклад, дитині з мозком, який повільно розвиваються, потрібно менше поживних речовин, і якщо їжі раптом стане мало, то дитина з повільно зростаючим мозком перенесе важкий період легше (хоча піклуватися про неї доведеться довше). Втім, поки що дослідники проаналізували будову мозку лише у двох дітей-австралопітеків. Більш детальні подробиці того, що відбувалося з мозком наших предків, можуть з’явитися лише з новими даними.

Tags

Останні новини

Back to top button
Close
Close