Чоловіки в середньому витрачають 55% часу на плітки, а жінки – 67%.
Цю закономірність виявило дослідження професора еволюційної психології університету Ліверпуля (Англія) Робіна Данбара, – інформує 1NEWS.
Люди часто сприймають плітки як щось погане.
Але доцентка кафедри психології Каліфорнійського університету в Ріверсайді Меган Роббінс вважає, що плітки – це природні розмови про людей, яких зараз немає поруч.
“Це не обов’язково негативно, – додає Девід Лудден, професор психології в коледжі округа Gwinnett, Джорджія і автор книги “Психологія мови: комплексний підхід”.
Це також може бути позитивним або нейтральним”.
Протягом 52 хвилин в день в середньому 467 людей пліткують. З них, три чверті пліткують про щось нейтральне, або обговорюють факти.
Лише 15% пліток у дослідженні професора Робіна Данбара були визнані повністю негативними, а 9% – суто позитивними.
Тобто пліткуючи, більшість часу люди витрачають на нейтральні розмови.
Плітки допомогли вижити нашим предкам.
Таку ідею відстоює Робін Данбар.
Він порівняв плітки з приматами, які збирають один з одного бліх і бруд та передають соціально важливу інформацію – пліткують.
За його словами, плітки дають можливість передавати цінну інформацію в дуже великих соціальних колах.
“Якби ми не брали участь в обговоренні цих (соціальних і особистих) проблем, ми не змогли б бути частиною різних прошарків суспільства”, – говорить він в своїй статті 2003 року.
“Плітки в цьому широкому сенсі відіграють різні ролі в підтримці соціально функціональних груп в різні часи”, – каже він.
Ще плітки – це спосіб знизити тривожність.
Вчені Стенфордського університету спостерігали за поведінкою людини, яка почула погану плітку про когось.
В неї прискорилось серцебиття і підвищився рівень кортизолу – гормону стресу.
Вона не переживала ситуацію в собі, а поділилась нею з оточенням. І це допомогло прийти в норму.
Тож плітки інколи навіть здатні допомогти. Виключенням – чутки, що можуть зашкодити репутації.
Джерело: УП. Життя
