Цікаве

Вчені припускають, що частинки людського геному можуть мати позаземне походження

Команда вчених, очолювана Йошіхіро Фурукавою з Університету Тохоку з міста Сендай в Японії, вивчала в дослідженні космічні породи зокрема, вміст у них цукрової рибози, яка є основою нашого геному, передає 1NEWS з посиланням на Урядовий кур’єр.

Співвідношення різних ізотопів вуглецю в цукрі чітко вказує на його позаземне походження, йдеться в повідомленні.

Рибоза (компонент рибонуклеїнових кислот) є важливою частиною людського геному. Аналіз небесних порід показує, що цукор міг потрапити з космосу на нашу планету.

Важливі молекули цукру могли потрапити на Землю з метеоритами. Такий висновок зробили дослідники з аналізу небесних порід.

Цукор бере участь у біологічних процесах в усіх відомих формах життя. Наприклад, рибоза є компонентом АТФ, з якого клітини отримують енергію. Крім того, цукор – це скелет спадкових молекул РНК і дезоксирибози ДНК, на них зберігається вся інформація, необхідна організму для життя.

Космічну рибозу вчені виявили, коли досліджували кілька доісторичних вуглецевих метеоритів, які називаються хондритами. Серед них вони досліджували метеорит Мерчісон, який впав в Австралії у 1969 році.

Цей метеорит відносять до типу вуглецевих хондритів. Це невеликі кам’яні небесні тіла, які містять безліч силікатних крапельок, застиглих у вигляді кульок розміром з горошину. Крім того, в них містяться органічні речовини. На думку вчених хондрити можуть містити також скам’янілі мікроорганізми.

На зразках метеорита Мерчісон вчені знайшли чотири види цукру, в основі яких є п’ять атомів вуглецю: крім рибози, вони виявили арабинозу (безбарвні кристали, солодкі на смак, розчинні у воді), ксилолу (деревний цукор, що містить п’ять атомів вуглецю та альдегідну функціональну групу) і ліксозу (епімер ксилоли).

Під час дослідження вчені з’ясувалося, що ізотоп вуглецю в молекулах цукру має позаземне походження. Вуглець молекул цукру містить так званий вуглець-13. Цей ізотоп розповів дослідникам, що цукор потрапив на Землю з космосу. Однак цукор із зразків грунту навколо падіння метеорита Мерчісон містив дуже низьку частку вуглецю-13.

Протягом тривалого часу вчені досліджували, чи могли біологічно важливі ізотопи цукру потрапити з космосу на молоду Землю. Уже в 1960-х роках у вуглецевих хондритах було виявлено біологічні похідні цукру, такі як глюкоза і арабиноза. Однак позаземне походження тоді не могли довести.

На початку 2000-х років на метеориті Мерчісона вчені виявили позаземні цукрові кислоти і цукрові спирти. Однак ці сполуки не мають особливого біологічного значення, кажуть вчені.

Нові аналізи тепер доводять гіпотезу, що життєво важливі біомолекули могли потрапити з космосу на Землю. Цукор, такий як рибоза, можливо, потрапив з космосу на Землю, на Марс та інші молоді планети. Там вони могли б сприяти утворенню важливих біомолекул, таких як РНК, ДНК і АТФ, вважають вчені.

 

 

 

 

 

 

 

Останні новини

Back to top button