В Чернігові знайдено оригінал фільму видатного шансоньє Олександра Вертинського

Знайдено оригінал фільму “Кривавий світанок”

Досі вважалося, що картина “Кривавий світанок” існує лише в дубльованій російській версії. Проте, в Чернігівському літературно-меморіальному заповіднику Михайла Коцюбинського вдалося виявити оригінал фільму українською мовою.

Цю інформацію повідомили у Музеї однієї вулиці напередодні дня народження Олександра Вертинського, який святкується 20 березня. “Було знайдено оригінал фільму “Кривавий світанок”, знятого у 1955 році на Київській кіностудії за мотивами повісті “Fata Morgana”. До цього моменту картина залишалася лише в дубльованій версії, а повна українська версія вважалася втраченим надбанням”, — зазначили у музеї.

Цікаво, що Олександр Вертинський, який зіграв роль пана Савченка, озвучував свій персонаж рідною мовою. У своїх спогадах він розповідав: “Наталя Михайлівна Ужвій одного разу під час зйомок сказала мені: Те, що Ви вивчили мову – це добре, але звідки у Вас такі автентичні українські інтонації?”

Вертинський відповів: “Я ж тут народився! Це моя Батьківщина!” У дубльованій версії голос актора замінив інший, який не підходив до його образу.

“Ми з нетерпінням очікуємо на оцифровку старої стрічки, щоб почути справжню українську вимову улюбленця багатьох поколінь!” – підсумували дослідники.

Олександр Вертинський – “П’єро з Києва”

Олександр Вертинський — відомий шансоньє, поет та актор, народився у родині київського адвоката та дворянки. Його батьки не були одруженими, тож батько всиновив його та сестру Надію. Батько Вертинського помер за трагічних обставин, а дітей віддали до різних родин. Олександр дізнався про долю сестри лише в дорослому віці.

З часом Вертинський створив сценічний образ сумного П’єро, адже почувався невпевнено на сцені. Коли зрозумів, що не може ужитися з більшовиками, він виїхав в еміграцію, де також здобув популярність.

Причини свого від’їзду він пізніше описував так: “Я ненавидів Радянську владу? Ні! Влада не завдала мені шкоди. Я був прихильником іншого ладу? Теж ні. Це була пристрасть до пригод і подорожей”.

Вертинський повернувся до Радянського Союзу на запрошення влади, коли зіткнувся з фінансовими труднощами. Проте його не допускали до виступів у Москві, тому він гастролював у провінціях та іноді знімався в кіно, коли режисерам був потрібен “благородний аристократ”.

В мемуарах Вертинський згадував, що співав своїм донькам українські колискові та з гордістю грав в українських фільмах, таких як “Кривавий світанок” і “Полум’я гніву”.

Олександр називав Україну своєю “ніжною батьківщиною”, вважаючи: “Я готовий цілувати твої вулиці”. Помер 21 травня 1957 року у ленінградському готелі “Асторія”, ймовірно, з коханкою. Похований у Москві.