У Данії виявили найбільший золотий скарб VI століття
Ювелірні прикраси, римські монети та інші золоті артефакти були закопані 1500 років тому на сході Ютландії, можливо, з метою заспокоєння богів, пише 1NEWS з посиланням на lenta.ua.
Майже кілограмовий скарб був знайдений за допомогою металошукача в місті Вайле. Через кілька годин обстеження місцевості недавно придбаним металошукачем мисливець за скарбами Оле Гіннеруп Шитц почув характерний тріск. Знахідка виявилася одним з «найбільших і найцінніших золотих скарбів в історії Данії», — підкреслюється в заяві дирекції місцевого музею.
Скарб VI століття містить прекрасно 22 золотих предмети у гарному стані загальною вагою 945 грамів, включаючи так звані брактеати — великі медальйони, що використовувалися як прикраси в ранньому середньовіччі. Розкопки, проведені місцевими археологами у співпраці з Національним музеєм Данії, свідчать, що Вайле був великим селищем в залізному віці. Цінності були заховані в довгої будівлі, імовірно, людиною з високим соціальним статусом. «Тільки представник еліти міг зібрати подібні коштовності», — зазначає глава дослідницького відділу музею Вайле Медс Равн.
Місто розташоване в 10 км від Еллінга, де царював перший датський король Горм Старий. Але, за словами Равна, до цього часу нічого не вказувало на те, що задовго до виникнення Датського королівства в Вайле жив раніше невідомий воєначальник або вождь».
Власник скарбу, судячи з усього, був дуже багатий і зумів найняти кваліфікованих майстрів — крім брактеатів і римських монет, експерти вивчили прикраси, відлиті з використанням унікальної техніки.
Ряд артефактів відображають сцени скандинавської міфології. Наприклад, на одному брактеаті зображена людина з заплетеними волоссям, поряд з конем, птицею та іншим чоловіком, а також руни, які означають слово «високий». Можливо, «високим» названий правитель, закопав скарб, але, згідно з пізнішою скандинавською міфологією, цей термін пов’язаний з божеством Одином. Серед знахідок є монети Римської імперії, в тому числі важка золота монета із зображенням Костянтина Великого (272-337 рр. н.е.) — першого римського імператора, який прийняв християнство.
Скарб міг бути закопаний після виверження вулкана, що потряс Європу в 536 році, коли Скандинавію засипало попелом від вулканічних опадів, а в Північній півкулі різко знизилася середньорічна температура. Вчені говорять, що після грандіозного виверження багато хто в Скандинавії закопував скарби, покликані захистити від ворогів чи утихомирити богів, які повинні повернути людям сонячне світло і тепло.
Всі артефакти після реставрації будуть представлені в експозиції музею Вайле.
