У чому полягає небезпека гіпертонії?
Гіпертонія – захворювання серцево-судинної системи, за якого відмічається стабільне підвищення артеріального тиску. При цьому систолічний тиск (верхній) складає вище 140 мм рт. ст., а діастолічний (нижній) – вище 90 мм рт.ст. Якщо у вас протягом певного часу тонометр фіксує зазначені цифри, необхідно приймати відповідні препарати. За посиланням https://liki.ua/shop/brands/kaptopres-5521 можна придбати якісний антигіпертензивний препарат Каптопрес, що є ефективним і безпечним для більшості пацієнтів.
Небезпека підвищеного тиску
Коли артеріальний тиск підвищується, серце відчуває підвищені навантаження. Обсяг крові збільшується, посилюється навантаження на міокард. Крім того, через постійне розтягнення судини втрачають свій стан. Можуть виникнути аневризми в певних ділянках.
Серед небезпечних наслідків гіпертонії фіксують:
- інфаркт;
- інсульт;
- печінкову недостатність;
- порушення зору;
- загострення хронічних захворювань.
Усе це може призвести до інвалідизації та смерті. Доведено, що гіпертонія є основним фактором у 45% смертельних випадків від серцево-судинних захворювань.
Як приймати Каптопрес?
Каптопрес є комплексним препаратом, що містить у своїй основі такі речовини, як каптоприл та гідрохлоротіазид. У своїй комбінації зазначені компоненти впливають на інгібітор АПФ, розслаблюють судини та чинять легкий діуретичний ефект.
Препарат не є засобом для швидкої допомоги. Ліки діють поступово, спричиняючи спочатку стабілізацію тиску, а потім нормалізацію його параметрів.
Рекомендовано на початку лікування застосовувати ½ таблетки Каптопресу. І лише після періоду адаптації виходити на оптимальну підтримувальну дозу в 1 таблетку.
Приймається препарат натщесерце, щонайменше за годину до вживання їжі. Це дозволяє забезпечити краще всмоктування і досягти стійкого терапевтичного ефекту.
Вигідні ціни на Каптопрес можна знайти через сервіс liki.ua. Тут представлені різноманітні дозування лікарського засобу, щоб кожен пацієнт міг підібрати відповідний варіант. Увага! Дозування препарату визначається виключно лікарем, залежить від скарг і анамнезу в кожному індивідуальному випадку. Самолікування неприпустиме.
