Шеф-кухар Сальваторе де Віво: «Справжня розкіш — смакувати помідор зі свіжої грядки в розпал його дозрівання»
У різний час гостями італійського шеф-кухаря Сальваторе де Віво, який має досвід роботи у найпрестижніших ресторанах світу, були перші особи держав та голлівудські зірки.
Чимало років відомий кулінар працював у одному із кращих готелів міжнародної мережі у Києві. І сьогодні, попри війну, продовжує створювати свої гастрономічні шедеври у столиці України.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» Сальваторе де Віво розповів про нові тренди у гастрономії та поділився з читачами рецептом смачної страви.
«Все більш популярною стає реміснича кераміка з органічними формами» — говорить Сальваторе де Віво. — «Ресторанна сфера в Україні сьогодні демонструє унікальну стійкість. Ми є свідками глибокого переосмислення української кухні як культурної спадщини. Нове покоління шеф-кухарів прагне не просто відтворити традиційні рецепти, а підійти до них креативно, застосовуючи сучасні технології й перетворюючи звичні місцеві інгредієнти — такі як буряк, гречка, карпатські гриби та річкова риба — на страви високої кухні. Спостерігається бажання ресторанів та споживачів підтримати вітчизняних виробників».
1NEWS
— Які глобальні кулінарні тренди ви вважаєте визначальними?
— Найбільш переконливим є перехід до регенеративного сільського господарства. Вимогливі гості ресторанів хочуть прозорості: зокрема, знати, як оброблявся ґрунт та вирощувались овочі та фрукти. Також розвивається нейрогастрономія. Дуже важливо вивчати, як підсвідомість людини реагує на обстановку за столом. Текстура посуду, освітлення та дизайн простору — все це впливає на наше сприйняття смаку і здатне перетворити вечерю на неповторну сенсорну подію.
Читайте також: «Знаменитий яворівський пиріг з начинкою із гречки та картоплі дуже смакує з грибною мачанкою», — кулінарка Оксана Вознюк
— Що б ви назвали антитрендом?
— Надмірно складне сервірування та декорування страв. Сьогодні ми спостерігаємо повернення до розумного мінімалізму та тріумф тактильної естетики «вабі-сабі», яка вчить бачити красу у недосконалості. Жорсткі вибілені скатертини поступилися місцем непрасованим доріжкам з органічного льону та бавовни. Щодо посуду, все більш популярною стає реміснича кераміка з органічними формами у приглушених тонах, що асоціюються із землею, каменем та глиною. Декорування мінімальне — це можуть бути свічки з натурального бджолиного воску та прості, неструктуровані ботанічні акценти, такі як окремі гілочки трав, а не масивні квіткові композиції. Фокус залишається повністю на їжі та розмові. Головне — смак страви, він має бути бездоганним. Якщо я подаю рибу з артишоком, риба має бути приготовлена з точністю до секунди, а артишок повинен втілювати абсолютну квінтесенцію свого смаку.
За словами Сальваторе де Віво, текстура посуду, освітлення та дизайн простору – все це впливає на наше сприйняття смаку
— Що, на вашу думку, являє собою справжня розкіш у їжі сьогодні?
— Вона більше не пов’язана з високою вартістю інгредієнтів або штучним дефіцитом. Справжня розкіш у сучасній гастрономії зводиться до двох елементів: часу та автентичності. Розкіш — ласувати помідором з грядки на піку його зрілості, який ніколи не охолоджувався для більш тривалого зберігання. Також справжня насолода — їсти вироблений у невеликій кількості сир із натурального молока корови, яка випасається пастухом на високогірному пасовищі. Ця розкіш продиктована природою, а не маркетингом.
«За смаковими якостями карпатський білий гриб не поступається найціннішим грибам у світі»
— Яке б ви дали визначення поняттю «делікатес»?
— Зазвичай ми класифікуємо делікатеси за певною дефіцитністю або трудомістким виробництвом. Проте це поняття може бути суб’єктивне, часто воно пов’язане з ідентичністю особистості. Наприклад, для італійця теплий шматочок хліба, випеченого на дровах, зі свіжовичавленою оливковою олією — справжній делікатес. Для стороннього ж спостерігача це може сприйматися просто як хліб та олія.
— Які українські продукти та страви ви вважаєте справжніми делікатесами?
— Україна має чудову кулінарну спадщину. Серед справжніх делікатесів — засолене сало з часником та травами. Нарізане тонкими скибочками, воно надзвичайно смачне. Справжнім делікатесом є і карпатський білий гриб. За смаковими якостями він не поступається найціннішим грибам у світі. Також мені дуже подобається борщ з копченим чорносливом та качкою.
Читайте також: «Подавайте борщ у глиняному посуді з салом та пампушками з часником», — кулінарка Оксана Вознюк
— Кажуть, що оцінити ресторан можна вже з першого ковтка кави. А як ви це робите?
— Якість кави та те, як її подають, — чудовий показник. У ресторані важлива увага до кожної деталі. Також маркером може бути подача хліба. Теплий домашній хліб з духмяною скоринкою пропонується зі збитим вершковим маслом або високоякісною оливковою олією. Варто звернути увагу й на меню. Заплямований буклет та спроба охопити забагато різних кулінарних стилів можуть сигналізувати про операційні проблеми у ресторані та брак зосередженості. Також важливим показником є чистота у залі та громадських місцях. Вона віддзеркалює дисципліну та гігієну, що підтримуються на кухні.
На думку Сальваторе де Віво, смак страви має бути бездоганним
«Штучний інтелект — надзвичайно потужний адміністративний помічник»
— Як ви обираєте страви у нових ресторанах, які відвідуєте?
— У класичній приморській таверні зазвичай прагну скуштувати рибу та морепродукти зі свіжого місцевого улову. Віддаю перевагу сезонним продуктам, уникаю несезонних. Нарешті, я шукаю виразний «голос» шеф-кухаря. Якщо бачу сміливу страву з незвичайним поєднанням інгредієнтів, завжди замовляю її, щоб зрозуміти бачення мого колеги.
— Яким рецептом ви хотіли б поділитися з читачами «ФАКТІВ»?
— Пропоную приготувати вишуканий салат «Капрезе» з моцарелою буффало. Ось його рецепт.
Салат «Капрезе» з моцарелою буффало
Інгредієнти (у розрахунку на одну порцію):
- Моцарела буффало кімнатної температури — 125−150 г
- Асорті помідорів — 120 г (різні сорти створюють багатий смаковий палітру)
- Свіжа рукола — щедра жменя
- Селянський хліб (наприклад, чіабатта або хліб на заквасці) — видовжений тонкий шматочок
- Високоякісна оливкова олія «екстра вірджин»
- Морська сіль
- Свіжозмелений чорний перець
Для заправки та декору:
- Яскрава базилікова олія (бланшований базилік змішати з оливковою олією та процідити)
- Бальзамік
Приготування:
- Помийте та ретельно висушіть помідори. Наріжте менші навпіл, а більші — кружальцями або часточками.
- В окремій мисці злегка перемішайте помідори з оливковою олією та дрібкою солі, дайте трохи постояти та виділити натуральний сік.
- Розігрійте духовку або гриль. Змастіть тонкий шматочок хліба оливковою олією та збризніть базиліковою олією для кольору та аромату. Підсмажте до хрусткої золотисто-коричневої скоринки.
- Розташуйте щільне, акуратне «гніздо» з руколи в задній частині тарілки. Викладіть шарами приправлені різнокольорові помідори перед руколою. Акуратно розмістіть моцарелу прямо в центрі.
- Змастіть моцарелу яскравою базиліковою олією, дозволяючи їй природно розтікатися.
- Розмістіть хрусткий шматочок хліба навскіс на сирі, збризніть бальзаміком.
- Посипте помідори морською сіллю та дрібкою чорного перцю.
- І смакуйте!
— Який вплив, на вашу думку, матиме штучний інтелект на ресторанну індустрію?
— ШІ ніколи не замінить інтуїції, дотику та емоційної активності шеф-кухаря, а також людської теплоти й гостинності, однак повністю переосмислить операційну систему. Уже сьогодні він стає неоціненним інструментом для оптимізації ланцюга постачання та зменшення харчових відходів, а також спрощує аналіз вартості їжі. Штучний інтелект — надзвичайно потужний адміністративний помічник.
— Яке ваше професійне кредо?
— Моя філософія: повага до інгредієнта — це повага до гостя. Моє прагнення сьогодні — продовжувати служити мостом між кулінарними культурами. Я хочу розробити освітню ініціативу, яка допоможе молодим українським кулінарам професійно володіти класичними міжнародними техніками та застосовувати ці інструменти до унікальних вітчизняних інгредієнтів.
Читайте також: «Український борщ має у Кембриджі великий попит», — київська рестораторка Лілія Почкун
Фото у заголовку з альбому Сальваторе де Віво














Це що, вже зовсім з глузду з’їхали? Як можна так нехтувати важливими питаннями, коли у нас в країні купа проблем? Смакувати помідор зі свіжої грядки — це звісно класно, але про що ми взагалі говоримо, коли люди борються за виживання?! Невже це єдине, що цікавить людей на сьогодні?
Чесно кажучи, вже давно зрозумів, що в нашій країні натуральні продукти, на жаль, стають чимраз більшою розкішшю. Справжні помідори, які ще пахнуть землею і сонцем, — це те, що насправді має цінуватися. Все більше доводиться покладатися на супермаркети з їхніми овочами, які лише маркуються як “свіжі”, але насправді ніякого смаку не мають. Мабуть, варто повертатися до городів і сільських традицій, аби хоч на мить зануритися в те, що таке справжня їжа. Чи дійсно ми здатні зберегти ці смаки в умовах сучасності?
Думала, що такі речі залишилися в минулому. Як же важливо берегти такі прості радощі!