Представлено нову теорію виникнення Місяця
Світова наукова спільнота здебільшого зійшлася на думці, що Місяць виник після потужного удару великого космічного тіла (його назвали Тейя) у прото-Землю. Є й інші теорії, але про них не зараз, пише 1NEWS з посиланням на 24tv.ua.
Зараз розповімо про нове дослідження вчених про походження Місяця. Воно свідчить, що велетенський природний супутник Землі міг виникнути не після одного, а одразу кількох космічних катастроф.
Як виник Місяць: нові висновки науковців
Більшість науковців вважають, що Місяць утворився після удару по Землі космічного об’єкта розміром із Марс – планети Тейя.
- Це сталося десь так 4,4 мільярда років тому.
- Від удару частина Тейї та шматок прото-Землі сполучилися в один кусень матерії, який згодом сформував Місяць.
Так от, нові дослідження показали, що удар був не один. Вони опубліковані 23 вересня у журналі The Planetary Science Journal.
Чому хімія Місяця і Землі майже ідентична
Ерік Асфог, професор Місячної та планетарної лабораторії Університету Арізони (LPL), розповів, що стандартна модель виникнення Місяця має недоліки.
- Наприклад, вона доводить, що супутник утворився здебільшого з ударної планети.
- З іншого боку, ізотопна хімія Місяця майже ідентична земній.
Асфог переконаний, що Місяць сформувався після щонайменше двох ударів по Землі, між якими було приблизно від 100 тисяч до мільйона років.
Місяць виник через подвійний удар по Землі іншої планети / Фото NASA
Річ у тім, що Тейя – це планета, яка рухалася майже у тій же траєкторії, що й Земля, тільки з іншою швидкістю. І після першого удару вона, скажімо так, вижила, а остаточно розтрощилася вже після другого.
Асфог та його колеги змоделювали на комп’ютері давні удари.
- Вийшло так, що Тейя вдарила Землю на великій швидкості – і “побігла” далі.
- А через певний час “наздогнала” нашу планету й ударила ще раз – вже на меншій швидкості.
Саме це й створило умови для формування нового космічного тіла – Місяця.
Подвійний вплив змішує речі набагато більше, ніж одинарний. Також ним можна пояснити ізотопну подібність Землі та Місяця, а також те, як могло б відбутися друге повільне зіткнення та злиття,
– пояснив вчений.
Його дослідницька група переконана, що таке явище тоді було вкрай поширеним у Сонячній системі, і в такий спосіб сформувався далеко не один Місяць.