Цікаве

Поминальна субота: що потрібно зробити в цей день

Дмитрівська поминальна субота: що потрібно зробити в цей день

В останню суботу перед 8 листопада, Днем пам’яті великомученика Димитрія Солунського, — у православних прийнято поминати покійних родичів.

У 2017 році поминальна субота перенесена на 28 жовтня через збіг зі святом Казанської ікони Божої матері (4 листопада).

«Обозреватель» вирішив з’ясувати, яких традицій варто дотримуватися в цей день.

Історія свята
Традиція поминання покійних в суботу перед днем ​​пам’яті великомученика Димитрія Солунського була встановлена ​​князем Дмитром Донським після битви на Куликовому полі. Куликовська битва завершилася в день Різдва Пресвятої Богородиці 8 вересня 1380, після чого князь Димитрій Іоаннович відвідав Троїце-Сергієву лавру. У Троїцькій обителі зробили поминання православних воїнів, полеглих у Куликовській битві, заупокійним богослужінням і спільною трапезою.

Архієпископ Димитрій вважав, що Дмитріївська поминальна субота замінила собою язичницькі тризни, що існували раніше у слов’ян. Тризна — це частина язичницького поховального обряду у східних слов’ян, яка складалася з пісень, танців, бенкету і військових змагань на честь покійного. Тризна відбувалася поруч з місцем поховання після спалення небіжчика. Пізніше цей термін вживається як синонім обряду «поминок».

Традиції, або що треба зробити в цей день

З початку XX століття Дмитрівську суботу святкували дуже урочисто: ходили на могили своїх покійних родичів і служили тут панахиди, влаштовували багаті підношення церковнослужителям. Жінки голосили на могилах батьків і найближчих рідних.

У суботу перед Дмитрієвим днем ​​на Русі справляли «прощальні поминки» за покійними. У центральному Поліссі поминки в п’ятницю бували пісними і називалися «дідами», а в суботу скоромними і називалися «бабами». Дмитрівська тиждень називається батьківською, дідовою. У Литві та Білорусі цей день називався «бенкетом козла», де усім заправляв козляр, гусляр, жрець і поет.

На Дмитрівську суботу було прийнято пекти обрядові пироги, відносити їх на могили і залишати для душ покійних.

У ніч на суботу у сербів, чорногорців і македонців на стіл ставили хліб, освячену воду і вино, так як вірили, що опівночі прийдуть душі померлих. У сусідів католиків (хорватів і словенців), було прийнято ходити на могили предків і запалювати на них свічки, приносить питво і їжу для померлих. У Сербії та Чорногорії пекли невеликі хлібці для небіжчиків, причому різні за формою для чоловіків і для жінок.

Як і будь-який поминальний день, Дмитрівська субота відзначається вчиненням панахид, поминальних молитов, відвідуванням кладовищ і спеціальними поминальними трапезами. У народних традиціях Дмитрівській суботи закарбувалися і колишні дохристиянські звичаї слов’ян, пов’язані з культом предків. Так, наприклад, крім церковних заупокійних молитов, напередодні суботи було прийнято залишати в лазні чисту воду і нові віники для душ покійних. Подібним чином на ніч на столі залишали спеціально приготовлений обід, щоб прийшли предки змогли насититися. Частування для покійних відносили і на кладовищі. Взагалі сам розмах і масштаб святкування в цей день на Русі свідчить про злиття двох традицій — язичницького свята предків і християнського дня поминання покійних.

У сучасній традиції в цей день православні спочатку відвідують службу в церкві, а потім відправляються на могили померлих, де поминають покійних.

Напередодні, в п’ятницю ввечері, в храмах служиться так званий Парастас — поминальна вечірня служба. А в саму суботу з ранку відбувається заупокійна літургія з панахидою. Як пожертвування в цей день прийнято в храм відносити продукти, за винятком міцних спиртних напоїв і м’ясного.

Відзначимо, Дмитріївський четвер — остання поминальна субота у 2017 році. Наступна поминальна субота — 10 лютого 2018 року.

Теги

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Close