Цікаве

Найдавніші рештки Homo sapiens виявилися набагато старшими, ніж вважалося

Міжнародна група вчених переоцінила вік найдавніших відомих останків Homo sapiens, які знайшли в Ефіопії, повідомляє 1news з посиланням на zn.ua.

Нова оцінка показує, що їхній вік становить 230 тисяч років, що на 30 тисяч років більше, ніж вважалося спочатку.

Шлях еволюції людини ніколи не був гладким. Поява гомінідів в Африці була повна поворотів, розривів, глухих кутів, які ускладнюють відстеження шляху розвитку нашого виду. Сьогодні точно не відомо, коли з’явився перший Homo sapiens, хоча археологічні розкопки, проведені в Ефіопії, можуть пролити світло на це.

Саме тут у 1960-х роках палеоантрополог Річард Лікі виявив найдавніші зразки скам’янілостей із безперечною анатомією сучасних людей. Існують і інші останки, які приписують Homo sapiens, вік яких становить сотні тисяч років, але різниця між ними та останками інших стародавніх людей розмита. Тому останки, відомі як Омо І, розглядаються як відправна точка для позначення того, що вважається людьми сучасного типу.

Стародавні останки, які назвали на честь прилеглої річки Омо, виявили поряд із раковинами молюсків, вік яких оцінили у 130 тисяч років. Через десятиліття радіовуглецеве датування довколишнього ґрунту дозволило збільшити цей вік до 200 тисяч років.

Повторний геохімічний аналіз археологічних розкопок показав, що Омо І був роздавлений між двома шарами вулканічного попелу, верхній з яких утворився 230 тисяч років тому. Це означає, що давня людина має бути старшою за цей вік.

Тобто нове датування підтверджує, що Омо І є найдавнішим представником виду Homo sapiens, знайденим на території Африки. Це свідчить про те, що Ефіопія була колискою нашого виду. Водночас інші види стародавніх людей вже активно поширилися Африкою на той час.

У 2017 році вчені заявили про те, що знайшли давні останки людей віком 280-350 тисяч років. Череп, знайдений тут, трохи довший, ніж у сучасних людей, з трохи більшими зубами, через що вчені припустили, що він належить не Homo sapiens, а скоріше «архаїчному» виду стародавніх людей, який поширився Північною Африкою до появи наших прямих предків.

Дослідникам не вдалося провести ДНК-аналіз останків із Марокко, тому ступінь спорідненості цих стародавніх людей з людьми сучасного типу невідома.

Генетичний аналіз останків хлопчика, який жив до міграції, що докорінно змінила гени стародавніх людей в Африці, вказали на поділ, який стався не менше 260 тисяч років тому. Але точних даних про те, коли цей поділ стався, немає. Літопис скам’янілостей вказує на те, що Східна Африка була важливим центром розвитку стародавніх людей, але, ймовірно, десь на континенті повинні ховатися останки ще давнішої людини, схожої на нас. “Полювання” на них все ще йде.

 

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button