Цікаве

На медреформу виділили утричі менше, ніж потрібно: чи вистачить грошей

На оплату всіх медпослуг у 2020 році українцям виділили 72 млрд грн. Це втричі менше, ніж належить за законом – на програму медичних гарантій повинно йти не менше 5% ВВП. Про це йдеться в законі про державні фінансові гарантії медичного обслуговування.

 

Чи вистачить грошей у бюджеті на оплату всіх медичних послуг, розповідає 1News.

Грошей може не вистачити

Якщо виділених грошей не буде вистачати, виплати лікарням можуть скоротити. Закладених в бюджеті 72 млрд грн повинно вистачити на певне число медичних послуг. Якщо розрахунки МОЗ виявляться помилковими, цих грошей може бути недостатньо. Щоб цього не сталося, відомство буде застосовувати понижуючий коефіцієнт, або коефіцієнт збалансованості бюджету. Його будуть розраховувати раз в квартал за залишками грошей на програму медгарантій. Якщо бюджету, виділеного на медицину, не буде вистачати, тарифи (вартість безкоштовних для громадян послуг вторинної ланки медицини, за які лікарням буде платити Національна служба здоров’я України. – Ред.) зможуть зменшити, помноживши їх на коефіцієнт. Так в МОЗ вирішили перестрахуватися, щоб 72 млрд грн вистачило до кінця року. Хоча сума одна і та ж, але для медиків це ризик в якийсь момент почати отримувати менше.

“Теоретично це можливо (застосування понижуючого коефіцієнта – Ред.). Для обчислення потреб бралися дані 2018 року, але не думаю, що з’явиться велика потреба в тих чи інших послугах, яких раніше не було. Наприклад, раніше потреба в певних послугах становила 18 тис. випадків на рік, навряд чи з’явиться ще 20 тис. Навіть якщо виявиться, що в цьому році люди почнуть звертатися частіше, тому що вони повірять в медреформу, і звернень за такою послугою буде 20 тис., то коефіцієнт на цю послугу буде застосовуватися, але це буде не такий значний вплив. Якщо ми маємо певний бюджет, то ми не повинні вийти за його межі. Але на фінансування всіх закладів охорони здоров’я тільки через іншу формулу розподілу грошей виділено більше, ніж в попередні роки. Тому говорити, що лікарням, де будуть пацієнти, не буде вистачати коштів, не можна”, – прокоментувала міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька в інтерв’ю.

Фото: Yuri DYACHYSHYN / AFP

Дуже важливо, щоб коефіцієнти під час реформи не переглядалися в менший бік, вважає Олександр Торгун, директор напрямку “Охорона здоров’я” Українського інституту майбутнього.

“Якщо буде прийнято квартальне рішення, що грошей не вистачає, це буде катастрофа”, – говорить він.

За словами експерта, тільки до кінця року Міністерство зможе підбити підсумки і зробити висновки, що було ефективно. Також оптимізується частина лікарень: комусь доведеться перепрофілюватися або закритися.

“На жаль, є головні лікарі лікарень, які до сих пір не зрозуміли, що їхнє фінансування залежатиме від кількості пацієнтів і послуг, які вони надають”, – додає Олександр Торгун.

Установи, які нададуть менше медичних послуг, отримають менше фінансування. Але якщо лікарня недоотримає грошей, доведеться від чогось відмовлятися. Наприклад, можуть скоротити лікарів або знизити зарплати, зауважує лікар-інфекціоніст Інна Андрусович.

У Національній службі здоров’я України (НСЗУ) пояснюють: коефіцієнт потрібен, щоб ефективно розподіляти гроші держбюджету. Він застосовуватиметься тільки в крайньому випадку. Також коефіцієнт може вводитися, якщо лікарня буде завищувати свої показники роботи і звітувати за послуги, яких не надавала.

На що підуть 72 млрд грн

Стрибок до цільових 5% ВВП, які прописані в законі, відразу здійснити неможливо, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я. Але поступовий прогрес повинен бути. У відомстві наводять інший показник: в порівнянні з минулим 2019 роком видатки держбюджету на охорону здоров’я у 2020 році зросли з 8,8% до 9,4%.

Програма медгарантій запускається з 1 квітня. Вона включає шість видів медичної допомоги і програму відшкодування вартості ліків:

• первинна. На неї виділяється 19,1 млрд грн;

• спеціалізована амбулаторна (поліклініки) і стаціонарна (лікарні) допомога – 44,4 млрд грн;

• екстрена – 4,6 млрд грн;

• паліативна – 0,3 млрд грн;

• медична реабілітація – 0,5 млрд грн;

• програма “Доступні ліки”. По ній українці можуть отримувати безкоштовно або з невеликою доплатою ліки від серцево-судинних захворювань, діабету другого типу і бронхіальної астми. На програму закладено вдвічі більше, ніж у 2019 році – 2,1 млрд грн.

Фото: А. Яремчук, "Сегодня"

За всі перелічені послуги буде платити Національна служба здоров’я України. Також буде п’ять послуг, за які НСЗУ буде платити за підвищеним тарифом – це лікування гострого інфаркту та гострого інсульту, допомога при пологах і неонатальна допомога недоношеним дітям і дітям, які народилися хворими.

Ці гроші виплатить Національна служба здоров’я закладам за договором за надані медичні послуги.

“Потрібно пам’ятати ще одне: дохід кожного закладу надходить з декількох джерел. З 1 квітня 2020 це буде договір з НСЗУ, місцеві програми розвитку медицини і дохід від платних послуг (сюди входять медичні послуги поза програмою медичних гарантій і немедичні, сервісні послуги для пацієнтів). І завдання керівника установи скласти грамотний фінансовий план і раціонально розпоряджатися своїм доходом”, – відзначили в НСЗУ.

Скільки доведеться заплатити в лікарняну касу

Може виникнути ситуація, коли бюджет буде не в змозі оплатити послуги, надані лікарнею населенню, в повному обсязі, прогнозує Роман Левицький, директор Київського обласного центру пластичної хірургії.

“Це призведе до заборгованості перед лікарнями, які згідно із законом не можуть відмовити в медичній допомозі населенню. А це, в свою чергу, призведе до заборгованості лікарень перед комунальними службами. Тому не виключено, що деякі медустанови будуть просити “добровільні внески” з пацієнтів”, – зазначив Левицький.

Лікарні, які підписали договір з НСЗУ, не мають права вимагати з пацієнта гроші за ці послуги, пояснюють в Національній службі здоров’я. Але установи мають право створювати і стверджувати офіційні тарифи на послуги, які не входять до програми медичних гарантій. Це можуть бути медичні послуги, а також сервісні послуги для пацієнтів (наприклад, поліпшені палати, харчування, масаж тощо).

А якщо в лікарні вимагатимуть гроші за послуги, які входять до Програми медичних гарантій, пацієнт може звернутися в контакт-центр НСЗУ за номером 16-77 і подати офіційне звернення. Всі такі звернення будуть оброблені. У разі необхідності служба може направити в заклад виїзну перевірку, а отримані матеріали передати в правоохоронні органи. Такий заклад ризикує втратити договір з НСЗУ, а відповідно – фінансування з державного бюджету.

“Я сподіваюся, що неформальні платежі лікарні взагалі не вимагатимуть. Оскільки заклади, крім контракту з НСЗУ, отримують можливість отримувати інші кошти за платні послуги, або з місцевого бюджету, від страхових компаній. Місцевий бюджет може створити місцеві програми з тих чи інших захворювань. Це означає, що законних способів отримувати офіційні платежі досить багато. Неформальних платежів, благодійних внесків – не буде “, – заявила Зоряна Скалецька.

Джерело: Сьогодні

Tags
загрузка...

Related Articles

Back to top button
Close