Китай запустив нову ракету з морської платформи

Ракета Цзелун-3 може нести понад 20 супутників за одну місію, а вартість не перевищує 10 тисяч доларів за кілограм.

У Китаї відбувся дебютний запуск комерційної ракети Цзелун-3 (Smart Dragon-3), яка вивела на орбіту 14 супутників. Про це повідомило напередодні агенція Синьхуа.

Вказано, що чотириступінчаста твердопаливна ракета стартувала з морської платформи у Жовтому морі. Вона є другим членом сімейства китайських ракет Dragon. Її загальна довжина становить 31 метр, максимальний діаметр – 2,65 метра, а вага – 140 тонн. Призначена як для наземних, так і для морських запусків.

“Цзелун-3 заповнила багато прогалин у космічній галузі Китаю”, – сказав головний конструктор ракети Гуань Хунжень, наголосивши, що вона здатна вивести корисне навантаження масою 1,5 тонни на сонячно-синхронну орбіту заввишки 500 кілометрів.

За словами Цзінь Синя, головного директора проекту Цзелун-3, переваги ракети полягають у більш короткому періоді підготовки та більш швидкій можливості реагування на пуски. Після її доставки до запланованого морського району запуск може відбутися протягом 48 годин.

Ракета, модель якої була представлена публіці на виставці Airshow China у листопаді цього року, може нести понад 20 супутників за одну місію, а вартість не перевищує 10 тисяч доларів за кілограм, що робить її конкурентоспроможною на ринку.

Китай планує виробляти 20 ракет Цзелун-3 на рік та зберігати три в обігу, забезпечуючи часті та масштабні пуски у морі.

Для подальшого задоволення потреб ринку в галузі комерційних космічних запусків Китай планує розробити Цзелун-4, більшу твердопаливну ракету, яка матиме вантажопідйомність 2,5 тонни на сонячно-синхронну орбіту.

Напередодні повідомлялося, що Китай запустив ракету-носій Чанчжен-2Д, яка вивела на орбіту супутник дистанційного зондування Гаофень-5 01A. Апарат несе корисне навантаження у вигляді гіперспектральної камери та інфрачервоного тепловізора широкого діапазону.

Минулого тижня Китай вперше провів ротацію екіпажів на орбіті. Китайська космічна станція Тяньгун почала працювати у режимі довготривалого перебування космонавтів.