Цікаве

Кияни не хочуть перейменовувати площу Льва Толстого

Жителі Києва не схвалили пропозицію про перейменування площі Льва Толстого в Шевченківському районі на площу Євгена Чикаленка.

площа Льва Толстого у Києві

Як повідомили у Київській міській державній адміністрації, громадське обговорення проекту тривало з 18 січня по 18 березня.

У голосуванні брали участь більше трьох тисяч осіб. Нову назву підтримали 1 279 користувачів, проти виступили 1 813.

Євген Чикаленко – український меценат, землевласник, видавець, публіцист. На початку XX століття брав активну участь у громадському житті Києва, а помер в еміграції.

Площу в Києві між Шулявською і Великою Васильківською вулицями назвали на честь Толстого у 1939 році.

В той же час на сайті електронних петицій є ще декілька пропозицій щодо перейменування площі Льва Толстого. Одна з них пропонує змінити назву «Площа Льва Толстого» на «Парасків Майдан» (на честь символу Помаранчової революцїі Параски Королюк). Голосування по цій пропозиції ще триває.

Не набрали достатньої кількості голосів пропозиції перейменувати площу Льва Толстого на площу Казимира Малевича, площу Тараса Шевченка, площу Володимира Опанасовича Караваєва, а також на площу Григорія Савича Сковороди.

Tags
загрузка...

Related Articles

3 Comments

  1. Нову назву підтримали 1 279 користувачів, проти виступили 1 813. І це ви називаєте “Кияни не хочуть перейменовувати площу”? І взагалі, у нас держава і і ДЕРЖАВНИЦЬКА влада, чи в нас охлократія песіонерів та люмпену? Та вони б і Союз непорушний із задоволенням повернули, ви тільки їх запитайте. Ну той що з того? Будемо й надалі гратися в “демократію”?

  2. Даю 100 % гарантию, что ВСЁ переименовать в столице пыжится занесённая ветрами перемен провинциальная дикая шелупонь, не сумевшая реализовать себя по месту рождения и пытающаяся “сделать” себе имя, оккупировав столицу. Киевляне, привыкшие к названиям, знакомым им с рождения, никогда не позволят варягам вроде Ведровича, плевать в историю их родного города, ломая, переименовывая улицы, площади, исторические места. В их буйных кочерыжках над плечами никогда не возникнет мысль, что то, что они ломают, крушат – делали люди, киевляне, вкладывая в свой труд сердце и душу и оно им дорого, как собственное дитя. Ведрович и иже с ним – создайте хоть что-нибудь СВОИМИ руками, может тогда поймёте, что то, что делаете вы – дикость, варварство, идиотизм, наконец. Да и вообще… в чужой монастырь вы пришли, значит ведите себя соответственно, а не так как вы ведете себя в столице сегодня.

Back to top button
Close