Ізраїль захищається «Залізним куполом»: його ефективність може сягати 90%
В Ізраїлі протягом кількох днів триває загострення, армія цієї країни обмінюється ракетними ударами з палестинськими воєнізованими угрупованнями. Палестинські ракети перехоплює «Залізний купол» — новітня ізраїльська система протиповітряної оборони. Її розробники стверджують, що вона надійно захищає ізраїльське небо та має ефективність у 90%. Водночас відомо, що кілька ракет змогли подолати «Залізний купол», загинуло шестеро людей.
Hromadske проаналізувало, що собою являє ця «футуристична» зброя, чи справді вона така ефективна й чи варто Україні, яка вже 7 років перебуває у стані війни, перейняти досвід Ізраїлю.
90% ефективності та $50 тисяч за постріл
Мобільна система протиповітряної оборони «Залізний купол» — розробка приватної ізраїльської компанії Rafael Advanced Defense Systems. Вартість однієї батареї складає близько 100 мільйонів доларів. Кожна окрема ракета — 50 тисяч доларів.
У 2017-му систему модернізували, і тепер вона здатна перехоплювати мінометні снаряди калібром 120 і 160 мм. Наступний етап, про який заявляють розробники, надасть можливість «полювання» на снайперів і дрони на відстані до 10 км.
«У цій системі працює балістичний обчислювач, який визначає за траєкторією ракети, куди вона впаде. І збивають не всі, а тільки ті ракети, які видаються небезпечними, які можуть впасти на певний район. За моєю інформацією, одна ракета — це $40 тисяч. Для порівняння: ракета „Граду“ коштує $1,5-2 тисячі», — каже військовий оглядач Михайло Жирохов.
За його словами, батареї прикривають тільки Тель-Авів.
«Південь Ізраїлю прикрити неможливо, тому що будь-яка протиракетна система має час реагування. Там у кожному будинку є окреме бомбосховище, відбуваються постійні тренування, щоби місцеве населення вже за дві хвилини після сигналу було в цій кімнаті», — розповідає експерт.
The Washington Post стверджує, що система не така ефективна, як заведено вважати.
«Представники Ізраїлю і компанії-розробника заявили, що система зупинила тисячі ракет і артилерійських снарядів із ефективністю у більш як 90%. А втім, деякі експерти з озброєння ставлять під сумнів ці цифри, стверджуючи, що ХАМАС і “Ісламський джихад”, які обстрілюють Ізраїль ракетами й артилерією, навчились обходити систему», — стверджує американське видання.
За інформацією Жирохова з неофіційних джерел, «Залізний купол» перехоплює 75% ракет.
«ХАМАС й інші структури шукають якусь протидію, — каже Жирохов. — Перше — це використання тих ракет, які є, тобто „Градів“, масово. І друге — вони почали використовувати ракети, курс яких „Купол“ не може передбачити. У нього закладена інформація про декілька типів ракет, які використовує ХАМАС. Система отримує інформацію про старт і прораховує, куди вона впаде. І якщо вони почнуть використовувати новий тип ракет, то потрібно вносити зміни у прогнозування того, куди ця ракета може впасти».
«У пропагандистських роликах ХАМАСу йдеться про те, що вони почали використовувати ракети з дальністю польоту 120 км („Град“ літає максимум на 20 км). І вони зараз загрожують ледь не Єрусалим обстріляти», — додає Жирохов.
Нові типи ракет Палестина, на його думку, може отримувати від кількох постачальників.
«По-перше, це Іран. По-друге, чорний ринок озброєння в Сирії, де зброю продають всі — від Асада до курдів. І завдання ізраїльської розвідки — знаходити та знищувати канали постачання. Тому регулярно завдають бомбових ударів по іранським складам у Сирії», — каже військовий оглядач.
Чи потрібен Україні «Залізний купол»?
Та чи потрібен Україні свій «Залізний купол» з огляду на специфіку бойових дій на сході?
«В України є системи й обʼєктової протиповітряної оборони, і ППО сухопутних військ, але це все ще радянські розробки. Це С-300ПМ, «Бук», С-300В1. Вони розраховані на дальність максимум у 150-200 км на висоті близько 35 км. До того ж системи ближньої дії — здебільшого „Оса“, дальність дії якої 12 км», — розповідає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Щоби проілюструвати застарілість і неефективність цієї системи, Сунгуровський розповідає про тактичний зенітно-ракетний комплекс «Тор».
«Вона, в принципі, могла б збивати дрони чи ракети типу «Урагану», але він для цього не призначений. Свого часу, коли його випробовували на полігоні, він збивав ракети зі старих радянських „Катюш“. До того ж у будь-який бік, тобто свої снаряди він збивав теж», — сміється Сунгуровський.
У 2019-му «Тор» повернули на озброєння Збройних сил України. Раніше його зняли з озброєння як застарілу систему.
«Були заяви, що ми придбаємо сучасну систему протиповітряної оборони у США — але якщо і придбаємо, то нескоро. Памʼятаєте, скільки тривала епопея з отриманням катерів „Айленд“? А система протиповітряної оборони значно складніша, її складніше привести у стан бойової готовності. Якщо американці й продаватимуть їх нам, то зі складів. Тобто їх треба зняти з консервації, привести в бойовий чи експлуатаційний стан, потім навчити обчисленням — лише це забере мінімум пів року», — каже директор військових програм Центру Разумкова.
Для війни на сході в її теперішньому стані такі системи будуть мало придатні, вважає експерт.
«Проти мінометного вогню й артилерії використовують системи придушення вогню на землі. Грубо кажучи, артилерія проти артилерії. Система захисту Південної Кореї побудована саме за таким принципом. Там в один цикл завʼязані протиракетні наземні засоби та протиповітряні засоби. Це вже система наступного покоління», — розповідає Сунгуровський.
Непотрібною за нинішніх умов цю систему вважає і військовий оглядач Михайло Жирохов.
«Таких терористичних атак, до яких вдається ХАМАС, у нас немає. Після лютого 2015 року використання „Градів“ можна порахувати на пальцях однієї руки. Ця система могла б знадобитися нам у січні 2015-го, коли Маріуполь обстріляли. Але ніхто не думав, що хтось буде розстрілювати ціле місто з „Градів“. Тож її можна було б використовувати для прикриття прифронтових міст — але це суто теоретично, якби були гроші. А грошей у нас навіть на переозброєння, на жаль, немає», — констатує експерт.
