Хто такий Андрій Павелко: антикорупціонери склали повне досьє на президента Федерації футболу України

У жовтні 2010 року Андрій Павелко став депутатом Дніпровської міськради від партії “Фронт змін”, де очолив комісію з питань освіти, культури, молоді та спорту.

На парламентських виборах 2012 року пройшов до Верховної Ради за партійними списками Об’єднаної опозиції “Батьківщина”. Очолював підкомітет з питань електроенергетики комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. 11 жовтня 2013 був виключений з фракції “Батьківщина” разом з тестем Леонідом Сергієнком.

На позачергових виборах до парламенту у 2014 році обраний нардепом від партії “Блок Петра Порошенко”. Заступник голови фракції, голова парламентського комітету з питань бюджету. 6 березня 2015 Павелка обрали президентом Федерації футболу України.

У 2016 році очолювана Павелком ФФУ зареєструвала ТОВ “ФФУ Продакшн”. Ця фірма восени 2017 року у селі Мартусівка під Києвом за майже 8 млн євро відкрило завод по виробництву штучного покриття для футбольних полів. Кошти на будівництво заводу були отримані від УЄФА.

Згідно журналістського розслідування програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”, створювати виробництво і закуповувати сировину у “ФФУ Продакшн” почало лише тоді, коли законопроект щодо виділення коштів на футбольні поля пройшов бюджетний комітет Верховної Ради, який очолює Павелко. 13 липня 2017 р. парламент вніс відповідні зміни до бюджету та виділив 250 млн грн на будівництво футбольних майданчиків у регіонах України. Ще 250 мільйонів до цієї програми мали бути залучені із місцевих бюджетів.

Також з’ясувалося, що завод “ФФУ Продакш” отримував бюджетні підряди завдяки дискримінаційній вимозі у тендерній документації. У листопаді 2017-го, перед відкриття ФФУ заводу з виробництва штучного покриття, Мінрегіонбуд опублікував на власному сайті  типовий проект таких майданчиків. У ньому замовників орієнтували лише на один вид покриття – трава Liga Grass Pro, виготовлена за технологією Polytan, вітчизняного виробництва. Саме за цією технологією (“кучерява трава”) почав працювати комерційний завод неприбуткової Федерації футболу України. Тобто Мінрегіонбуд рекомендував державним і комунальним замовникам купувати тільки продукцію заводу “ФФУ продакшн”.

Надалі під час проведення тендерів на реконструкцію і будівництво футбольних майданчиків замовники закладали цю вимогу в тендерну документацію і відкидали конкурентів, які пропонували не кучеряву траву, а рівний ворс. Сам розробник типового проекту для Мінрегіонбуду Валерій Бєльчіков назвав замовником проекту з вимогою про конкретний тип штучного покриття саме Федерацію футболу України.

Архів із типовим проектом на сайті Мінрегіонбуду замінили лише після того, як про дискримінаційні умови вказали Павелку і директору ТОВ “ФФУ Продакшн” Андрію Бондаренко. Заміна в типовому проекті сталася 4 травня 2018, через 5 місяців після публікації документу. У новому проекті зникла згадка про траву, яку виробляє завод Федерації футболу Україні. Але закупівлі із врахуванням вказівки на конкретного виробника вже провели. На тендерах, що відбулися наприкінці 2017 р., стороннім претендентам відмовляли через “не кучерявий ворс”.

Щонайменше 15 тендерів пройшли за такою схемою: компанія ТОВ “Торгівельний Дім “Н’ю-Лайн” пропонувала ціну, що дублювала стартову пропозицію замовника, а ТОВ “Спорт Технології” (“донька” ТОВ “ФФУ Продакшн”) пропонувала ціну із мінімальним зменшенням. Також з кінця 2017-го “ФФУ Продакшн” лише за три місяці існування заводу отримала поза конкурсом 66 замовлень на 95 млн грн від комунального підприємства “Житлосервіс” в Києві. Щоб обійти тендерну процедуру і не конкурувати ці 95 млн подрібнили на рівні долі в 1 млн 439 тис. Ще близько 100 млн грн вона повинна була отримати як постачальник покриття для футбольних полів на тендерах, де перемогли інші юрособи.

Крім того, ціни на покриття від комерційних доньок ФФУ виявились вищими, ніж у інших виробників з Європи: 16-18 євро проти 12-14 євро. Переплата лише за покриття на стандартному майданчику для міні-футболу становить від 1900 євро. Таких полів в рамках держпрограми до кінця 2018 року має буде побудовано біля 300.

11 травня 2018 року Національне агентство із запобігання корупції вирішило перевірити декларацію Павелка, а вже 14 червня прес-служба Національного антикорупційного бюро повідомила про початок розслідування можливої корупції в ФФУ при будівництві футбольних полів зі штучним покриттям за державні кошти. За інформацією ЗМІ, у матеріалах розслідування фігурує саме Павелко.

Вже 30 серпня суд надав доступ НАЗК до розкриття банківської таємниці щодо рахунків в ПАТ “Державний ощадний банк України”(рішення) та “Приватбанку”(рішення) цивільної дружини Павелка Катерини Чаус, яка офіційно відсутня в електронних деклараціях депутата.

Як зазначається в рішенні суду, отримані в ході проведення перевірки декларацій матеріали підтверджують, що велика кількість розрахунків за послуги, які отримував Павелко, в тому числі при поїздках за межі території України, в той час як Чаус знаходилась на території України, здійснювались саме з карткових рахунків, що належать цивільній дружині. Таким чином, в НАЗК вважають, що Павелко намагався умисно приховати справжній розмір власних видатків, що не відповідають рівню його офіційних доходів.

Крім того, під час проведення повної перевірки декларацій НАЗК отримало інформацію від Національного антикорупційного бюро України про те, що 09.04.2016 року на Чаус було відкрито депозитний рахунок на суму 25 млн дол.

Одночасно петиція з вимогою до президента України Петра Порошенка ініціювати розслідування корупційної схеми Павелка заволодіння бюджетним коштами, виділеними на будівництво футбольних полів, до кінця терміну зібрала понад 27 тис. підписів.

Влітку 2018 року один із найстаріших швейцарських журналів L’Illustré опублікував матеріал про те, за якими схемами ФФУ та Павелко закуповували обладнання для заводу з виробництва штучного покриття для футбольних майданчиків. Публікацію передрукувала низка європейських ЗМІ включно з авторитетним France Football. Згодом автор матеріалу, відомий швейцарський журналіст Арно Беда в інтерв’ю українському телеканалу заявив, що прокуратура Швейцарії розпочне розслідування викладених в статі фактів (штаб-квартира УЄФА знаходиться в швейцарському Ньйоні). При цьому він зазначив, що не сподівається на об’єктивне розслідування в Україні, оскільки керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький є другом Павелка.

У жовтні 2018 року розслідування програми “Схеми” проекту Радіо Свобода виявило, що з бюджету ФФУ через фірму-посередника в Об’єднаних Арабських Еміратах S.D.T. FZE було виведено понад мільйон доларів у результаті закупівлі обладнання для згадуваного заводу.

Наприклад, один з документів свідчить, що 2 листопада 2016 року американська компанія Eco Green продала S.D.T. FZE обладнання на суму 3,16 мільйона доларів. Ця сума включала вартість обладнання, а також витрати на транспортування та догляд за його налаштуванням.

Аналогічна домовленість, але вже між арабською фірмою та українською “ФФУ Продакшн”, датована наступним днем – 3 листопада. Але вартість такого ж обладнання, транспортування та догляду за налаштуванням зростає на двадцять відсотків, до 3,79 мільйона доларів. Різниця – більш ніж у 600 тисяч доларів.

11 жовтня 2016 року британська компанія Tufting Machinery Services продає обладнання офшорові S.D.T. FZE за понад 300 тисяч фунтів стерлінгів. Наступного дня те ж обладнання S.D.T. FZE продає “ФФУ Продакшн” уже на 60 тисяч фунтів дорожче. Різниця складає більше ніж 700 тисяч доларів лише на цих двох закупівлях. Варто зазначити, що сама компанія S.D.T. FZE зареєстрована у вільній економічній зоні Рас-ель-Хайма, сайту компанії станом на листопад 2018 року не існує. В усіх документах адреса фірми лише просто поштова скринька.

Підтвердження справжності контрактів журналісти знайшли, аналізуючи імпортні операції фірми “ФФУ Продакшн” за даними митниці. Так з вересня 2017-го до лютого 2018-го через арабський офшор йшли поставки від вже згаданої американської компанії Eco Green. Митна вартість товарів, які закупила “ФФУ Продакшн” зі США за таким непрямим контрактом склала більше ніж 3,2 мільйона доларів.

За такою ж схемою влітку 2017-го року “ФФУ Продакшн” отримала обладнання і в данської компанії Campen. Митна вартість цієї поставки склала майже два мільйони доларів. У серпні-вересні 2017-го через арабський офшор “ФФУ Продакшн” закупив у німецького партнера Polytan сировини на більше ніж 600 тисяч доларів. Відтак різниця, яку українська сторона переплатила по поставками становить більше від мільйона доларів.

Сам Павелко появу у такій схемі компанії S.D.T. FZE пояснив тим, що її “рекомендувала” німецька компанія-виробник та власник технології  Polytan і жодні структури ФФУ не стосуються S.D.T. FZE. Роб Веннекер, який на момент будівництва заводу був директором з міжнародних продажів компанії Polytan зазначив, що S.D.T. FZE був генеральним підрядником у проекті “ФФУ Продакшн”. При цьому ім’я самого Роба Веннекера часто зустрічається у зламаному хакерами електронному листуванні людей, пов’язаних із ФФУ. У одному з нібито його листів, відправленому з його приватної, а не робочої електронної адреси, на ім’я генерального секретаря ФФУ Юрія Запісоцького, можна побачити інформацію щодо створення компанії S.D.T. FZE. Сам Запісоцький стверджує, що ФФУ жодного впливу на S.D.T. FZE не має.

Однак журналісти знайшли у мережі Facebook сторінку директора S.D.T. FZE, шейха Мохамеда Каєда Мохамеда Алькасемі. На одній із світлин від грудня 2016 року Алькасемі зображений поруч із Павелком.

Президент ФФУ запевнив, що під час тієї зустрічі не було жодних перемовин. А мова йшла про “можливий розвиток можливостей між Еміратами й Україною проведення турнірів” в ОАЕ.