Голодна кутя 2022: традиції та обряди

Традиційно перед Водохрещем, 18 січня, українці відзначають Другий Святвечір або Голодну кутю, розповідає 1News.

Ритуальна страва новорічно-різдвяного циклу готується тричі: на Святвечір – Багата кутя, перед старим Новим роком – Щедра кутя й у переддень Водохреща – Голодна кутя.

Водохресний вечір – звичаї

У цей день, як і на Водохреща, святять воду. Йдучи до церкви за свяченою водою, люди прикрашають посуд безсмертником або сухими волошками – щоб Бог милував від злої напасті.

Увесь день віряни нічого не їдять, а сідають вечеряти, випивши освяченої в надвечір’я Богоявлення води, яка вважається святішою, ніж на Водохреща. На вечерю подаються пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутя та узвар.

Після вечері діти проганяють кутю. Вибігають з хати і палицями б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар – іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а дідух –  на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Потім, як стемніє, виносять з хати дідуха та спалюють. Це символічне спалення зими, щоб накликати весну.

Коли все перегорить, дівчата беруть попіл з дідуха і несуть на город – щоб огірки родили.

У деяких регіонах у цей день господиня або старша дочка бере після вечері в миску кілька ложок борошна і на свяченій воді замішує рідке тісто. Цим тістом малювали хрести на всіх чотирьох стінах хати, в сінях, коморі, стайні та в інших господарських будівлях – від нечистої сили.

Був і такий звичай: коли принесуть з церкви свяченої води, господар робить з сухих волошок кропило і кропить спочатку все в хаті, а потім всі господарські будови. За господарем-батьком ходить хтось із дітей і носить на тарілці пиріг, а в руці – шматочок крейди. Яке місце батько покропить водою, на тому місці син малює крейдою хрест. У хаті хрести пишуться на дверях, вікнах, на столі, скрині та посуді – скрізь. Свяченою водою кропиться і хліборобське знаряддя, а також худоба, окрім свиней та курей.

Після кроплення вся родина сідає за стіл, розподіляє пиріг і з’їдає його, примовляючи:

– Дай, Боже, всього доброго нам і дітям нашим.

Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям – щоб добре плодилися.

У цей день не можна кликати курей голосно, бо як почує зла сусідка і промовить: Твої кури, мої яйця –  кури не будуть нестися.

Дівчата у цей вечір ворожать: збирають зі столу ложки після вечері та йдуть на поріг ними тарабанити:

– Де пес забреше, туди заміж піду!

Також виконують усі ті обряди, що й на Багату кутю, – кличуть мороз, чорні бурі, сірого вовка – але все це вже не так урочисто, як на Святвечір.

Коли кутю проженуть, батько присмалює дітям чуби – Щоб вовка не боялися!

Народні прикмети на Водохресний Святвечір:

• Небо ясне – до посушливого літа та великого приплоду худоби.
• Якщо похмуре і не видно зірок – влітку очікується багатий урожай грибів.
• Сильний вітер та заметілі на Водохресний Святвечір – літо буде холодним з тривалими дощами.

Джерело: Факти