День народження Лесі Українки: якою була поетеса
Любила довго спати, з подорожей привозила екзотичні сувеніри і обожнювала фотографуватися. Все це про українську поетесу Лесю Українку. Сьогодні виповнюється 150 років з дня її народження. Шкільні підручники розповідають про неї, як про знедолену, хоча і багату. Але якою вона була в повсякденному житті – чи готувала їсти і чи вважала себе модницею – розповідає 1News.
Які повсякденні звички були у Лесі Українки
Робочий стіл біля вікна, щільно завішеного темними шторами, поруч шафа з книгами, а біля стіни ліжко. Саме так виглядав кабінет Лесі Українки протягом 1899 – 1909 років. Лариса Косач любила працювати вночі, а от змусити її вставати на світанку – не міг навіть улюблений напій.
“Вона любила поспати і навіть якось скаржилася в листах, що у Відні завжди п’є холодну каву”, – розповідає старший науковий співробітник музею видатних діячів української культури Оксана Костянтинівська.
Леся Українка хоч і мала прислугу, але любила готувати сама. З особливою любов’ю в сім’ї варили ягідне варення. Малинове – серед фаворитів.
З численних подорожей по світу, як справжня жінка, Леся завжди везла подарунки. А собі – нові спідниці і блузи. Іконою стилю вона не була, втім за тодішньою модою ще як стежила. У побуті була невибаглива і навіть на власне весілля не влаштовувала помпезності.
Як пройшло весілля Лесі Українки
В кінці 19 початку 20 століття по центральній вулиці Києва – Саксаганського, яка тоді називалася Маріїнсько-Благовіщенська, ходив трамвайчик, тому саме на ньому Леся Українка і поїхала вінчатися зі своїм чоловіком у Свято-Вознесенський собор.
І сьогодні в соборі про це залишився запис і припущення, як могла проходити церемонія.
За словами настоятеля Свято-Вознесенського храму отця Павла, Леся Українка зайшла через головні двері в храм, гостей було мало. Молоді стали на рушник, а свідки пішли реєструвати – робити запис у церковній книзі.
Цікаво, що теща – Олена Петрівна – зятя прийняла не відразу, мовляв не рівня він був Лесі. Втім сперечатися з вибором впертої дочки було неможливо. Про її непростий характер говорить і почерк поетеси.
Що говорить про поетесу її почерк
Графолог Марина Фоменко каже, що в її почерку є чоловічі прояви – внутрішня сила. Людина, яка завжди знає, чого вона хоче. Як жінка вона була дуже тендітна, романтична, вона вміла закохуватися.
Її не стало у 42 роки, через туберкульоз кісток. Жінка з чоловічим характером, чию творчість важко сплутати з іншими авторами.
Джерело: Сьогодні
