COVID-19 і онкологія: чому онкопацієнтам треба вакцинуватись

Про щеплення від COVID-19, перебіг хвороби серед онкохворих, важку працю в НІР та матеріальну допомогу від держави розповів заступник директора з лікувально-координаційної роботи Національного інституту раку Олександр Іванович Яцина.

Сучасна ситуація в Україні

Уявіть, майже кожен 35-й українець має онкологічне захворювання. Нині в Україні – понад 1 млн 100 тис. онкохворих пацієнтів, які на обліку в Національному канцер-реєстрі. Це ті, що перехворіли чи хворіють нині. На жаль, щороку приріст онкологічних захворювань до 1%.

Наскільки пандемія вдарила по лікуванню онкології?

З самого початку пандемії та карантинних обмежень, пов’язаних із COVID-19, ми почали відчувати зміни в роботі НІР.

Спочатку дуже бракувало достовірних даних щодо впливу COVID-19 на онкологічні захворювання, а потім виникли труднощі через карантин – пацієнтам та лікарям було важко діставатися до медзакладу через перебої в роботі транспорту, тому деякі пацієнти пропускали контрольні та профілактичні огляди. Були ускладнення і з постачанням ліків та матеріалів для забезпечення нормального функціонування інституту.

Але пандемія спричинила не тільки негативні зміни. Люди почали частіше проходити КТ легень, і через такий онкологічний скринінг різко зросла кількість випадків виявлення раку легенів (як у світі, так і в Україні).

В Національному інституті раку забиті коридори, відділення настільки заповнене, що черги з так званого листа очікування інколи доводиться чекати до місяця (це стосується і діагностики, і лікування). Звичайно, ми надаємо невідкладну допомогу, якщо пацієнта треба оперувати сьогодні-завтра.  І це розповсюджена практика, тому що в країнах Європи зали очікувань зайняті на 3 місяці наперед.

Чи потрібно онкохворим людям щепитися проти COVID-19?

За всіма світовими гайдлайнами, які ми маємо нині, пацієнти з онкологією та люди віком 65 і більше років входять до групи високого ризику. Ось чому в Австралії, Сполучених Штатах Америки, Великій Британії та країнах Європи людей з такими супутніми захворюваннями, як рак, рекомендовано вакцинувати проти COVID-19 в першу чергу.

Онкохворі повинні вакцинуватись одразу, як тільки буде можливість. Адже у пацієнтів з ослабленим імунітетом  SARS-CoV-2 може викликати більше ускладнень, ніж у здорових людей. Також рекомендовано імунізуватися всім, хто доглядає за онкохворими: родичам, близьким та медичному персоналу.

Лікування онкологічно хворого – це процес, який може затягнутись на роки. І COVID-19  здатний значно погіршити стан пацієнта, негативно вплинути на саме лікування та одужання.

Однак всі поради та рекомендації щодо імунізації онкохворому пацієнту повинен давати його онколог.

Чи можна вакцинуватися під час хіміо – чи променевої терапії?

В пріоритеті вакцинація тих онкохворих, які планують почати лікування або нещодавно його пройшли (понад 6 місяців), окрім пацієнтів на гормональній терапії.

Натомість на активному хіміотерапевтичному лікуванні очікується ослаблена імунна відповідь.

Протипоказанням до вакцинації онкохворих вважається перебування на курсі інтенсивної цитотоксичної терапії, алогенна або аутогенна трансплантація, трансплантація стовбурових клітин. У цих випадках рекомендовано відтермінувати щеплення на 3 місяці.

Чи можна вакцинуватися пацієнтам під час таргетної терапії?

Згідно з даними NCCN (Національна онкологічна мережа США) імуносупресивна та таргетна терапія можуть знизити імунну відповідь на вакцинацію. Краще зачекати, доки імуносупресивна терапія не буде знижена та/або вирішити питання про імунізацію на основі імунофенотипування Т-клітинного та В-клітинного імунітету.

Чи може вакцинація спричинити рецидив чи збільшити пухлину?

Доступні мРНК-вакцини не містять живих вірусів і не становлять безпосереднього ризику для пацієнтів з ослабленим імунітетом. Вакцинація ніяк не може вплинути на рецидив чи збільшення пухлини, адже ці процеси не пов’язані між собою.

За яких видів раку не можна вакцинуватися? 

Ще раз наголошую: рішення про вакцинацію онкохворий має узгодити зі своїм лікарем. Інколи щеплення можуть відкласти через можливі побічні реакції на вакцину, зокрема лихоманку. Це небажаний стан напередодні оперативного лікування.

Але за всіма рекомендаціями немає протипоказань до вакцинації з огляду на вид онкопроцесу.

Втручання вакцини в ДНК людини 

Деякі міфи я хочу спростувати:

• вакцина спричиняє захворювання. Насправді ви не можете заразитись COVID-19 або іншою інфекцією внаслідок вакцинування!
• вакцина втручається в ДНК людини. Це неправда!

РНК-вакцини жодним чином не взаємодіють із ДНК людини, а мРНК ніколи не потрапить в ядро клітини, де міститься наша ДНК. Механізм дії вакцини на основі мРНК – це використання невеликого шматочка генетичного коду коронавірусу, щоб навчити імунну систему виробляти білок, який запускає імунну реакцію у випадках зараження самим коронавірусом.

Перебіг COVID-19 серед онкохворих

Статистика свідчить, що пацієнти з онкологією хворіють частіше. Таке трапляється, якщо вони не бережуть себе. Онкопацієнти – люди з ослабленим імунітетом, тому дуже сприйнятливі до будь-яких хвороб. Отже вони більше ризикують інфікуватися коронавірусом, а наслідки можуть бути вкрай негативними.

По-перше, ми всі повинні розуміти, що навіть вакцинована людина має дбати про засоби індивідуального захисту: носити маску, мити руки і тримати соціальну дистанцію. По-друге, щоб вакцина «запрацювала», потрібен час. Імунна відповідь формується приблизно за два тижні.

Національний інститут раку працює 24/7

Ми лікуємо пацієнтів у важких станах з усієї країни. І з кожним роком хворих все більше. Це майже 8 тисяч складних випадків, майже стільки ж ендоскопічних і малоінвазивних втручань, більше двохсот тисяч консультативних прийомів. Це сотні тисяч пацієнтів, яким надають допомогу в нашому інституті. Наша праця – складний технологічний процес, який не можна зупиняти навіть під час суворого локдауну.

На деяких фазах лікування пацієнти потребують повної стерильності. У нас є бокси для людей з трансплантацією кісткового мозку. Спецбригада лікарів і медсестер забезпечує індивідуальне лікування для кожного такого пацієнта (щоб прийти на огляд, лікар теж повинен одягати стерильний костюм). А наше відділення дитячої онкології єдине займається великими пухлинами. Ми не можемо зупинятися.

Співробітники Національного інституту раку

Під час пандемії ми зрозуміли, що чимало наших співробітників живуть за містом, до того ж середній та молодший медичний персонал не має транспортних засобів. Близько 50 наших працівників мешкають у Білій Церкві. Тобто це ті наші колеги, які щодня дістаються до роботи громадським транспортом.

Бюджету не вистачало на службовий транспорт, тож ми по-дружньому об’єднались. Під час карантину підвозили колег – і персонал продовжував працювати.  Це нові умови, до яких ми мусимо адаптуватися і зрозуміти –  життя вже не буде колишнім.

Матеріальна допомога від держави 

Наша держава звернула увагу на онкологію. Наприклад, почали надходити кошти на дорогі селективні таргетні препарати. А раніше, щоб купити їх, люди змушені були продавати свої оселі.

По-перше, хочу подякувати Кабінету Міністрів України, що ухвалили проєкт від МОЗ про договори керованого доступу (це механізм закупівлі за бюджетні кошти інноваційних лікарських засобів, якщо таких немає в країні). До прикладу, це партії дорогих препаратів, які тільки вийшли на світовий ринок і використовуються для лікування важких захворювань.

І по-друге, Україна має величезний потенціал щодо клінічних досліджень. В Національному інституті раку вже проведено близько 70 клінічних випробувань різних локалізацій (повний список клінічних випробувань НІР для дорослих станом на 13.10.2021р. за посиланням: https://unci.org.ua/klinichni-doslidzhennya/).

Клінічне дослідження – це наукове дослідження за участю людей для оцінювання ефективності та безпечності лікарського препарату на фінальній стадії випробувань. Усі клінічні дослідження проводять із дотриманням спеціальних міжнародних правил належної клінічної практики.

Пацієнти проходять терапію за кошти спонсора, тож це суттєво зменшує навантаження на бюджет країни. До того ж вони мають змогу отримувати більш якісне лікування.

*інформація надана прес-службою Інституту раку