Чому українці водять козу на Маланку: історія обряду

В Україні традиційно 13 січня відзначають день Маланки або Щедрий вечір. З цим святом пов’язано багато давніх традицій та звичаїв. Одним із найпопулярніших та видовищних був обряд водіння кози.

Про головні традиції прадавнього українського свята розповіла етнологиня та експертка Музею Гончара Ярослава Музиченко, передає 1News.

Вона пояснила, що в цей день накривали пишний стіл на який господині готували щедру кутю, млинці з мясом, різноманітні ковбаси та страви з молоком.

За її словами, окрім щедрівок, одним із головних елементів святкування був обряд водіння кози. Це театралізоване дійство символізувало процвітання і достаток, а також багатий урожай. Під час щедрувань, одного з хлопців перевтілювали у козу. Робилося це доволі просто: на парубка надягали вивернутий кожух та маску цієї тварини.

За традицією його водили від дверей до дверей та розігрували одну сцену. Як зазначила етнологиня, коза символізувала певного духа врожаю – вона приходила та вмирала, але з’являлася знахарка, яка її піднімала та воскрешала.

Вважається, що цей обряд є відголоском давніх вірувань слов’ян. Коза вважалася тотемною твариною, яка уособлювала у собі “душу лану” – козлоподібну істоту, яку переслідують женці, й вона ховається в останній сніп.

Танець кози, під час якого вона “вмирає” та “воскресає”, символізує колообіг завмирання та відродження природи. Цікаво, що подібні ритуальні вистави характерні для багатьох прадавніх аграрних культур. Одним із яскравих прикладів є римські Брумалії. Учасники цього свята теж надягали маску цапа та проводили магічні дійства

Варто зазначити, що в деяких регіонах України в обряду водіння кози змінювався традиційний сценарій. На Чернігівщині під час дійства співалося про те, як коза постраждала від московитів, але її рятує хоробрий козак.

Окрім того, щедрувальники носили маски вовка, ведмедя, а також коня. Все це було частиною обряд вигнання зими та наближення весняного тепла.

Джерело: НВ