Цікаве

Чому депутати Верховної Ради не хочуть працювати?

Перші два тижні роботи сьомої сесії Верховної Ради не порадували своєю ефективністю. За пару пленарних тижнів фотографії напівпорожнього сесійного залу облетіли ЗМІ і соціальні мережі. В середньому, у вересні постійно голосувало тільки 60-80 депутатів, що стало найнижчим показником за нинішній рік. Народні депутати запевняють, що всьому провиною величезна кількість поправок до кодексів у рамках судової реформи, а ось експерти стверджують, що причина криється зовсім в іншому – відсутності партійної дисципліни і домовленостей навколо важливих законопроектів. Передає 1News з посиланням на Апостроф.

Гройсман нам не наказ

У вересні у Верховної Ради було два пленарні тижні. За цей час депутати встигли прийняти освітню реформу, після чого фактично перемкнулися на розгляд майже 4000 поправок до судової реформи, не підтримавши жодної на сьогодні. Також парламент не радував відвідуваністю і ефективністю своєї роботи. Зокрема, Комітет виборців України оприлюднив результати дослідження, в якому констатував антирекорд ВРУ по участі народних депутатів в голосуваннях у вересні.

“В середньому один нардеп взяв участь в 25% голосувань за місяць, що є найнижчим показником за 2017 рік. У вересні регулярно голосували лише 60-80 депутатів. 22 вересня в парламенті активно голосували 52 нардепи, 21 вересня – 85, 20 вересня – 80, 19 вересня – 87, 8 вересня – 62, 7 вересня – 99, 5 вересня – 134 з 422″, – говориться в повідомленні КВУ.

Загалом, як стверджують в комітеті, 353 народні депутати пропустили половину і більше за голосування у вересні, тобто, не натискали ” за”, ” проти” або ” утримався”. З них 46 депутатів пропустили більше 90% голосувань. Вони або були відсутні на робочому місці, або свідомо не голосували.

В результаті своєї двотижневої роботи депутати так і не закінчили розгляд правок до судової реформи, а саме до законопроекту №6232 (“Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України і інших законодавчих актів”

Недієздатний парламент

За словами самих нардепів, така низька ефективність роботи парламенту обумовлена великою кількістю правок, які депутати вирішили розглядати, дотримуючись усіх норм регламенту.

“Були сотні поправок до судової реформи, а в залі було менше ста депутатів, голосувало ж взагалі десь 40-60 чоловік, і тому статистика різко пішла вниз. Просто в коаліції є домовленість: законопроект відносно судової реформи, який є, він абсолютно ганебний. Вони просто об’єднали п’ять кодексів, саме тому жодна з поправок не була проголосована. Я так розумію, що і не буде проголосована. Вони і об’єднали кодекси тільки тому, що потім п’ять разів збирати голоси дуже важко. Тому і не підтримували правки. Але ми розглядали їх, оскільки є чітка регламентна процедура”, – відмітив народний депутат Дмитро Добродомов.

Схожої думки дотримуються і інші опитані нардепи, даючи зрозуміти, що таким чином парламент фактично визнає себе недієздатним.

“Це ігнорування своїх обов’язків і фактично визнання того, що в даний момент парламент не є дієздатним. Люди, яких обрали, фактично не відповідають запитам суспільства. Це також проблема особових взаємовідносин і партійних амбіцій. З іншого боку, це просто нерозуміння, що голосування по кодексах приведе до того, що ми отримаємо недосконалі кодекси. Замість того, щоб отримати фактично оброблений діамант, ми отримуємо шматок скла, яким українці різатимуть руки ще не один рік. Ті кодекси, які ми зараз приймаємо, могли стати еталонними. У результаті вони будуть такими, які не задовольнять усі запити суспільства”, – коментує нардеп Борислав Береза.

Піар і небажання працювати

За словами глави Комітету виборців України Олексія Кошеля, справа не лише в правках, які не хотіли розглядати, але і в загальній низькій дисципліні парламентарів.

“Проблема дисципліни депутатів надзвичайно велика. У нас є традиційний антирекордсмен – це “Опозиційний блок”, депутати якого, навіть коли приходять на засідання, дуже часто не голосують. Якщо ми подивимося на лідерів ОБ і відомих медійних осіб, то ми бачимо, що вони дуже часто дають такі показники, як 90% пропущених голосувань. Серед депутатів, які ігнорують сесійні засідання, ігнорують роботу, дуже часто можемо зустріти відомих, медійних осіб, скажімо, Семена Семенченко, Вадима Рабиновича, який у вересні взяв участь в роботі лише одного сесійного засідання, Володимира Парасюка, Андрія Билецкого. Якщо по лідерах фракцій, то ми побачимо прізвища Юрія Жваво, Олександра Вилкула, Юлії Тимошенко, у якої дуже великий відсоток пропущених голосувань.Тобто проблема в тому, що відомі політики розглядають сесійний зал, як деякий майданчик для власного піару, як майданчик для спілкування з медіа, а не для парламентської роботи”, – розповів Кошіль.

Прогульники вересня

У вересні Верховна Рада працювала у сесійному залі 7 днів, провела 11 засідань, на яких відбулося 933 голосування. За даними офіційного сайту парламенту, 19 депутатів жодного разу не проголосували, серед них семеро були відсутні під час усіх вересневих голосувань:

1 Сергій Клюєв (позафракційний), якого Інтерпол оголосив у міжнародний розшук

2. В’ячеслав Константіновський (позафракційний), який у липні написав заяву про складання депутатського мандату

3. Олександр Онищенко (позафракційний) — нардеп-утікач, який переховується в Лондоні від кримінального переслідування щодо розкрадання майна “Укргазвидобування”

4. Дмитро Ярош (позафракційний), який за всю каденцію Верховної Ради взяв участь лише у 2,8% голосувань.

5. Віталій Чепинога (“Блок Петра Порошенка”), який за всю каденцію Верховної Ради взяв участь лише у 3,1% голосувань.

6. Євген Бакулін (“Опозиційний блок”) — фігурант антикорупційних розслідувань

7. Вадим Рабінович (“Опозиційний блок”), який за всю каденцію Верховної Ради взяв участь лише у 1,5% голосувань і зайнятий переважно просуванням партійного проекту “За життя”.

 

Троє з цих семи депутатів – Сергій Клюєв, Олександр Онищенко і Євген Бакулін – були відсутні також у липні.

У найбільшій кількості голосувань не брали участь народні обранці від фракцій “Воля народу” (93,1%), “Відродження” (92,5%) та Радикальної партії Ляшка (91,8%), у найменшій – депутати від “Самопомочі” (взяли участь у 60,1% голосувань).

 

Якщо говорити про вересень, то можна побачити, що кількість депутатів, які брали участь в голосуваннях, зменшилася в порівнянні з попередніми періодами в два рази.

“Це пов’язано, передусім, з судовою реформою. Тобто була монотонна робота, в якій багато депутатів не бачили сенсу, оскільки тисячі поправок автоматично відхилялися. Але для суспільства це дуже серйозний сигнал про те, що політики банально не беруть участі в сесійних засіданнях. Це дає нам підстави говорити про те, що ми можемо по-різному трактувати розгляд поправок : ми чули, що використовується технологія з метою затягування. Але, з іншого боку, ми чули оцінки, коли йдеться про такий серйозний законопроект, то дрібниць тут не буває. Але в цілому це сигнал того, що традиційно парламент не здатний домовлятися навколо не ключових і не політичних законопроектів. Було б цілком зрозуміло, якби окремі фракції працювали у форматі бойкоту, у форматі повного ігнорування роботи, скажімо, якби це торкалося розгляду земельної реформи, де є політичні моменти, або інших проектів. Але в даному випадку не було навіть парламентських дискусій, і це сигнал того, що парламент не може домовлятися”, – стверджує Кошіль.

На думку глави КВУ, ситуацію можуть вирішити парламентська реформа і злагоджена скоординована робота лідерів фракцій, які повинні стимулювати роботу депутатів.

“Якщо в цілому говорити про депутатів, то у них є три можливості, які можна використати: ” за”, ” проти” і ” утримався”. Потрібно завжди у будь-якому голосуванні вказувати свою позицію. Якщо, приміром, поправка не подобається, то депутат голосує проти, і люди розуміють, що це його позиція. А коли вставляють в залі 300 карток, а насправді там знаходиться 100 чоловік, то це виглядає жалко”, – підсумував нардеп Дмитро Добродомов.

Back to top button