Археологи знайшли в Індонезії наскальне зображення, вік якого 45 тисяч років
Археологи знайшли на індонезійському острові Сулавесі найдавніший з відомих досі наскальний малюнок. Зображення, вік якого оцінюється у 45,5 тисяч років, схожий на свиню в натуральну величину, пише 1NEWS з посиланням на Урядовий кур’єр.
Розмір малюнка – приблизно 136 на 54 см, матеріалом для зображення послужила темно-червона охра. Дослідники припускають, що на малюнку зображена свиня Целебенсіс (Sus Celebensis), що є ендеміком острова Сулавесі.
«Ці свині зустрічаються на острові і сьогодні, хоча їх популяція невблаганно скорочується», каже – Адам Брамм, професор археології Австралійського дослідницького центру еволюції людини при Університеті Гріффіта.
Раніше найстарішим з відомих наскальних малюнків вважалося зображення, також виявлене в печері на Сулавесі. На ньому зображені фігури напівлюдей-напівтварин в процесі полювання на свиней. Дослідники оцінювали його вік у 43 900 років. Фахівці нагадують, що це не найстаріший малюнок у світі: найпростіші зигзаги, лінії і символи первісні люди наносили на поверхні і раніше. У Південній Африці було знайдено подібне примітивне зображення, створене 73 000 років тому.
Дослідники відзначають: нова знахідка надає додаткові докази того, що давня Індонезія була «вогнищем» наскального мистецтва, і що традиція наскального живопису прийшла не з Європи льодовикового періоду, як вважалося раніше.
Знахідка була зроблена в печері Леанг Тедонгнге у невеликій долині, яка нині заселена хліборобами-Бугісу, однією з етнічних груп Індонезії.
«У цю долину немає доріг; щоб дістатися туди, необхідно подолати важкий шлях лісовою стежкою, яка веде вгору у вапнякові пагорби і закінчується вузьким проходом через печеру – це єдиний вхід в долину», – каже Брамм.
Таким чином, незважаючи на близькість долини до великого міста Макасар, за словами її жителів жоден дослідник з Заходу раніше не ступав сюди.
У печері були знайдені малюнки ще двох схожих свиней, однак найбільш добре збереглося саме найдавніше зображення. Над твариною також можна побачити обриси двох людських рук.
У сусідній печері «Леанг Балангаджія 1» дослідники помітили на стелі намальовану свиню ще більшого розміру, розміром близько 187 на 110 сантиметрів, з намальованими по трафарету руками. За словами дослідників, в цій печері є як мінімум два інших зображення тварин, але вони занадто пошкоджені, щоб їх можна було розшифрувати.
Кілька анатомічних підказок натякають, що наскальні малюнки в обох печерах зображують дорослих свиней-самців.
За словами Брумм, свині Целебенсіс є ендеміками острова Сулавесі – вид розвивався там в умовах ізоляції сотні тисяч років тому. Археологічні дані свідчать про те, що люди полювали на цих свиней і навіть одомашнили їх.
«Отже, здається очевидним, що стародавні люди тісно взаємодіяли з цими свинями на різних рівнях протягом дуже тривалого періоду часу. Насправді, художники льодовикового періоду Сулавесі, здається, були одержимі до цих свиней, що не дивно, враховуючи їх важливу роль у житті людей», – каже Брумм.
Щоб визначити, коли були зроблені малюнки, команда досліджувала зразки кількох мінералів, які «виросли» на свинях після того, як були створені зображення. Дослідники зробили це за допомогою уран-торієвого радіоізотопного датування. Коли дощова вода просочується через вапнякову печеру, вона розчиняє крихітні кількості урану, який з часом розпадається на елемент торій. Вимірюючи співвідношення урану і торію в кожному зразку мінералу, вчені визначили, коли мінерали почали рости над картинами.
Цей метод показав, що найдавнішому зображенню свині з печери Леанг Тедонгнге не менше 45 500 років, а більша свиня на стелі з Леанг Балангаджія 1 – віком не менше 32 000 років.
