Археологи знайшли найдавніше в світі кладовище домашніх тварин
В ході розкопок античного порту Береніка вчені виявили майже 600 поховань кішок, собак і мавп — багато хто з них був покритий тканиною або фрагментами кераміки, пише 1NEWS з посиланням на lenta.ua.
Ще у 2011 році недалеко від стін Береніки вчені з Польської академії наук на чолі з Мартою Осіпінською натрапили на незвичайний могильник.
Цей порт на Червоному морі був заснований у 275 році до н. е. єгипетським царем Птолемеєм II Філадельфом і названий ним на честь матері — Береніки I. Місто було ключовою ланкою в торгових зв’язках Єгипту з Аравією, Ефіопією і Індією.
Розкопки на території античної Береніки. Фото: I. Zych / The Berenike Project: the Polish Centre of Mediterranean Archaeology, University of Warsaw, and the University of Delaware
На ділянці площею понад 100 квадратних метрів вчені відкопали 585 поховань — в 90% поховані кішки, в інших лежать собаки, і мавпи. Судячи з усього, цвинтар функціонував з середини I до середини II століття нової ери.
Більшість могил були дбайливо «облаштовані» людьми — останки тварин покриті тканинами або фрагментами кераміки, створюючи свого роду саркофаг. На кішках надіті залізні нашийники або намиста зі склом і намистинами з черепашок. Одну кішку господарі навіть поклали на велике пташине крило в могильній ямі.
Все це свідчить, що мова йде про домашніх вихованців, хоча на обгрунтування своєї теорії в Осіпінської пішло багато років. «Деякі досвідчені археологи відмовляли мене від цього дослідження», — зізналася вона в інтерв’ю журналу Science. Ряд колег запевняли, що останки були просто викинуті і не мали великого значення для людей, але вдалося довести, що це не так.
Поховання, виявлені в могильнику. Фото: M. Osypinska, M. Skibniewski, P. Osypinski / World Archaeology
Ветеринар, що вивчив кістки і визначив раціон тварин і причину їх смерті, підтвердив, що вихованці отримували допомогу людини протягом життя. У деяких кішок були виявлені сліди загоєння серйозних травм — очевидно, що їх лікували. «Щоб такі тварини вижили, їх потрібно було годувати, — підкреслює Осіпінська. — Іноді, з огляду на відсутність зубів, особливою їжею». У чотирьох собак вчені знайшли пошкодження скелета, тому вони повністю залежали від людської турботи.
Все це археолог пояснює емоційним зв’язком з тваринами, яких люди тримали не заради утилітарної вигоди або сакральних цілей (на останках немає слідів муміфікації). Зрозуміло, оскільки Береніка була жвавим портом, де водилися щури, можна припустити, що кішки могли використовуватися для лову гризунів, а собаки — для охорони будинків. Але це не працює щодо мініатюрних собачок і макак, скелети яких знайдені в тому ж могильнику.
Професор єгиптології Американського університету в Каїрі Саліма Ікрам, яка раніше скептично ставилася до версії польського археолога, нині переконана, що мова йде саме про кладовище домашніх тварин.
