ЄС озброюється. Нова оборонна стратегія блокуСюжет
У рамках нової стратегії країнам ЄС пропонується принаймні 40% оборонного обладнання спільними зусиллями до 2030 року.
У Європі все голосніше звучать заклики про необхідність якнайшвидшого зміцнення обороноздатності та переозброєння. Війна Росії проти України та перспективи перемоги на виборах президента США Дональда Трампа з його антиНАТОвською риторикою – фактори, що змусили заворушитися європейців. Європейська комісія представила Європейську оборонно-промислову стратегію та запропонувала “амбітний набір” нових заходів для підтримки конкурентоспроможності та боєздатності оборонної промисловості ЄС.
Більше грошей
З 2025 до 2027 року з бюджету ЄС буде виділено 1,5 млрд євро на підвищення конкурентоспроможності технологічної та промислової бази європейського оборонного сектору, щоб, як сказано, відреагувати на зміни у парадигмі європейської безпеки.
План передбачає спільне фінансування та замовлення озброєнь, модернізацію військово-промислового комплексу ЄС, а також інші заходи щодо зміцнення оборонних компаній.
Програмний бюджет також підтримує співпрацю оборонної промисловості ЄС з Україною та розвиток промислової та технологічної бази українського оборонного сектору.
“Нам необхідно змінити парадигму та перейти до режиму військової економіки. Це означає, що європейська оборонна промисловість має брати на себе більше ризиків за нашої підтримки”, – сказав єврокомісар з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретон.
Європейська стратегія оборонної промисловості спрямована на те, щоб у довгостроковій перспективі стимулювати європейських виробників зброї до збільшення інвестицій, підвищення оперативності виробництва та, вперше, до колективної каталогізації наявних у них озброєнь.
“Ми повинні взяти на себе більше відповідальності за власну безпеку, зберігаючи, звичайно, повну відданість нашому альянсу НАТО”, – заявила віце-президент Європейської комісії Маргрете Вестагер.
Спроба перестрахуватися
Причинами фундаментальних змін у промисловості та обороні Євросоюзу стала велика війна в Україні, а також заяви потенційного кандидата у президенти США Дональда Трампа щодо американських зобов’язань щодо оборони європейських союзників.
“Нам необхідно забезпечити правильний трансатлантичний баланс незалежно від динаміки виборів у США”, – сказала Маргрете Вестагер, натякаючи на те, що Трамп поставить під сумнів відданість США союзникам НАТО у разі перемоги на виборах.
Серед пропозицій, які представив Тьєррі Бретон, удосконалити систему закупівель, створивши агентство, яке централізовано закуповуватиме боєприпаси, озброєння та військову техніку.
У рамках нової стратегії країнам ЄС пропонується закупити принаймні 40% оборонного обладнання спільними зусиллями до 2030 року та домогтися того, щоб до 2030 року вартість оборонної торгівлі всередині ЄС становила щонайменше 35% вартості оборонного ринку Євросоюзу.
Проблеми ЄС
Однак перезапуск європейської оборонної промисловості вже зіткнувся з низкою серйозних проблем. Тому навіть за наявності коштів, виділених на оборонні цілі, європейський ВПК потребує структурної реформи.
По-перше, багато оборонних заводів у ЄС необхідно модернізувати.
По-друге, ЄС, будучи союзом різних країн, а не однією державою, спочатку не мав спільних інструментів для закупівлі озброєнь. Кожна країна створювала свої армії та озброювала їх лише з невеликою оглядкою на плани оборони Північноатлантичного альянсу.
Тепер ці інструменти потрібно створювати з нуля, підвищуючи роль загальноєвропейських інституцій у галузі військової промисловості.
Відсутність таких інститутів у минулому відбивалася і на виробництві — європейські держави часто дублювали системи зброї, внаслідок чого в країнах континенту побудовано багато різних озброєнь і військової техніки одного призначення (наприклад, в ЄС будувалися не менше п’яти основних бойових танків).
Найрадикальніші країни
Естонія, Франція та Польща виступили із закликом терміново підвищити обороноздатність Європи, йдеться у документі, з яким ознайомилася The Guardian. Ці країни, написала британська газета, окреслили свої пріоритети для нової Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS).
Три країни зазначили, що стратегія має бути спрямована на: покращення довгострокової спроможності оборонної промисловості ЄС, забезпечення потреб збройних сил, зменшення стратегічної залежності та підвищення здатності швидко нарощувати виробництво під час кризових ситуацій; підтримку фундаментального збільшення запасів боєприпасів, доступності ключових систем озброєння та інших засобів у різних сферах; посилення конкурентних переваг ЄС та держав-членів у сфері технологій та інновацій – військових та подвійного використання – зокрема, шляхом усунення “вузьких місць”, забезпечення безпеки ланцюгів поставок та покращення доступу до фінансування зростання.