Як гуманітарні місії у Карабасі впливають на легітимацію сепаратизму

Червоний Хрест у Карабаху: претензії та скандали

У Карабаху претензії до діяльності Червоного Хреста стосувалися не лише непрозорості роботи, а й політичного контексту їхньої гуманітарної діяльності.

Баку неодноразово ставив під сумнів місію в Ханкенді, зазначаючи прямі домовленості з невизнаним сепаратистським режимом. Питання викликали й публічні інциденти, як-от поширення співробітниками МКЧХ фотографій з винного фестивалю в Туге у 2019 році, що могло виглядати як підтримка економічної активності на окупованих територіях. Інциденти в Лачині з телефонами, сигаретами та бензином лише посилили підозри: гуманітарні канали могли використовуватися для обслуговування сепаратистської інфраструктури.

Історично МКЧХ описують як наднаціональний гуманітарний орган. Це приватна швейцарська асоціація з особливим міжнародним статусом, закріплена угодою зі Швейцарською Конфедерацією 1993 року.

Під час Другої світової війни керівництво МКЧХ мало інформацію про знищення європейських євреїв. У 1995 році президент МКЧХ Корнеліо Соммаруга визнав бездіяльність організації стосовно жертв концтаборів одним із найбільших провалів в історії.

3 вересня 2025 року офіс МКЧХ у Баку припинив роботу — за рішенням уряду Азербайджану. Закриттю передував тридцятирічний конфлікт навколо діяльності МКЧХ у Карабаху, де організація працювала через структури невизнаного режиму в Степанакерті, вела власні реєстри та не передавала інформацію приймаючій державі.

У 1998–2001 роках делегати МКЧХ відвідали 54 азербайджанських громадян, які перебували в полоні у рамках карабахського конфлікту. 17 тіл повернули на батьківщину; 33 оголошені померлими в полоні, їхні останки не передані. Доля ще 4 осіб залишається невідомою.

Азербайджанські прикордонники протягом 2023 року неодноразово фіксували транспорт під емблемою МКЧХ з вантажами, які не мали відношення до гуманітарного мандату.

В Україні Червоний Хрест також запам’ятався скандалами. У березні 2022 року президент МКЧХ Петер Маурер зустрівся з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. Це викликало протест в Україні на тлі катастрофи в Маріуполі.

Кейс Карабаху демонструє, як гуманітарна організація може втратити нейтральний статус, якщо її діяльність працює на нормалізацію невизнаного режиму. Допомога цивільним не повинна ставати політичною вивіскою для сепаратистських структур чи ресурсом для тіньової економіки.