Угода з Угорщиною: нові можливості для України на шляху до ЄС

4 червня – особливий день для Угорщини. Ця дата відома кожному угорцю, і навряд чи викликає позитивні емоції. Саме 4 червня, понад сто років тому, Угорщина підписала Тріанонський договір, внаслідок якого втратила дві третини своїх територій. Однак 4 червня 2026 року нова влада Угорщини вирішила надати цій даті більш оптимістичний підтекст.

Прем’єр Петер Мадяр оголосив, що його уряд “досяг повної домовленості” з українською владою щодо прав угорців в Україні. Напередодні Угорщина зняла вето на просування України до ЄС, у Брюсселі розпочали підготовку до відкриття першого кластера переговорів, які Будапешт блокував протягом останніх 17 місяців.

Київ також не приховував свого задоволення.

“Тепер ми відкриваємо нову сторінку у відносинах, засновану на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому”, – заявив 4 червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Чи є підстави для такого оптимізму?

Чи дійсно угорське вето зняте назавжди? Чи може воно знову з’явитися в майбутньому?

На які поступки пішла Україна, щоб почули слова про “нову сторінку”? Чи не перетнули ми власні червоні лінії? І що отримали натомість?

Про деталі домовленостей та наступні кроки у відносинах з ЄС читайте далі.

Остання умова для переговорів з ЄС

15 червня у Люксембурзі відбудеться важлива подія: представники України та всіх 27 держав-членів ЄС проведуть міжурядову конференцію для відкриття першого кластера переговорів про вступ України до ЄС.

Ця подія була запланована ще рік тому, але не відбулася через вето Орбана, який зробив конфлікт з Україною одним зі своїх політичних інструментів. Весь минулий рік Україна та її друзі в ЄС шукали шляхи для обходу цих блокувань, і вже за цей час вдалося досягти певних успіхів у євроінтеграції.

Тепер, все змінилося, і незабаром процес офіційно розпочнеться. Міністри у справах ЄС усіх 27 країн ЄС та український віце-прем’єр Тарас Качка зустрінуться у Люксембурзі, щоб оголосити про відкриття першого кластера.

Зрушити цей процес вдалося завдяки змінам в угорському уряді. Але рішення Угорщини все ще не є остаточним. Уряд Мадяра погодився на підготовку до відкриття першого кластера, але залишив за собою право відкликати “зелене світло”.

Угорщина має ще одну умову для розблокування процесу.

Про це Петер Мадяр повідомив у своєму виступі: “Україна має привести свій план дій у відповідність до результатів угорсько-українських переговорів… Якщо це відбудеться, угорський уряд погодиться на те, щоб ЄС відкрив перший кластер переговорів про вступ України до ЄС”.

До 12 червня Україні потрібно внести зміни в план дій, а Угорщина – підтвердити, що ці зміни відповідають її вимогам. Київ запевнив, що виконає це вчасно.

Проте це лише початок шляху до врегулювання з Угорщиною. Адже зміна плану дій – це не мета, а інструмент. Мета – виконання того, що буде зафіксовано в цьому документі.

Уже є домовленість між Києвом, Будапештом і Брюсселем про те, що план дій включать у список “проміжних бенчмарків”, за якими ЄС оцінюватиме відповідність України в рамках першого кластера.

Що це за план і хто його придумав

“План дій”, про який згадував Мадяр, це урядовий документ, схвалений у травні 2025 року (“План заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України”).

Україна тоді пропонувала його як інструмент для врегулювання суперечки з Угорщиною, але уряд Орбана відмовився його обговорювати. Хоча питання прав меншин залишалося актуальним на шляху до вступу до ЄС, тому Київ вирішив схвалити цей документ, підготувавши його за участю національних меншин.

Важливо, що Україні вдалося позиціонувати план як такий, що стосується євроінтеграції. Новий угорський уряд погодився з цим підходом.

Кілька джерел підтвердили, що поточний план зазнає змін, але не радикальних. Зокрема, терміни будуть оновлені, адже документ було ухвалено понад рік тому, з урахуванням змін до кінця 2025 року. Але без згоди Угорщини руху за цими пунктами не було, тому ці дати втратили актуальність. Передбачається, що Київ зобов’язується внести всі передбачені зміни у сфері освіти до кінця 2026 року, а для решти – до кінця 2027 року.

Більшість цих пунктів вимагають змін до законодавства.

Отже, потрібні рішення Верховної Ради з чутливих питань. Зокрема, необхідні зміни до законів про освіту, використання української мови як державної та про національні меншини. Державні посадовці наполягають на тому, що розширення прав меншин не стосуватиметься російської мови, і це має бути прописано у всіх законопроєктах.

Водночас у жодному з проектів не повинно бути згадок про угорську мову чи угорську меншину. Головна ідея – щоб мова йшла не про “виконання умов Угорщини”, а про захист прав національних меншин. Іншими словами, права отримає також румунська, польська, болгарська та інші національні меншини в Україні.

Хоча справжнім рушієм залишалася Угорщина. Реальність вимагає, щоб Україна відповідала європейським стандартам у політиці щодо національних меншин.

Що саме записали у плані

Київ і Будапешт вирішили поділити всі питання, що піднімалися представниками нацменшин, на три блоки: освітні питання; визначення територій проживання меншин та мовні права; суспільно-політичні права.

Ця структура походить з “11 пунктів Сійярто”, переліку угорських вимог, переданих Україні міністром закордонних справ уряду Орбана. “Європейська правда” раніше публікувала повний список цих пунктів. Їхній зміст залишився незмінним, але Угорщина стала більш гнучкою та готовою чути українську позицію, що дозволило досягти компромісу.

Поки уряд не ухвалив оновлений план заходів, основним джерелом інформації про домовленості є заява Петра Мадяра. Також “Європейська правда” отримала додаткові деталі про цю угоду.

Щодо освітніх прав, Україна обіцяла таке:

– Запровадження статусу “школи національної меншини”

Фактично, йдеться про зміну вивіски на близько 100 існуючих школах Закарпаття, де навчання відбувається угорською мовою. Немає мови про відкриття нових угорських шкіл, що й не вимагалося з угорського боку.

Водночас для угорців важливо отримати статус “школи нацменшини”, оскільки такі школи historically є осередком угорської культури в регіонах за межами Угорщини.

– Особливі правила щодо угорської символіки у школах угорської меншини

Цей пункт походить з попереднього. Петер Мадяр зазначив: “Учні національних шкіл можуть вільно використовувати угорські символи. На своїх урочистостях вони зможуть співати угорський гімн, вивішувати національний прапор та розміщувати написи угорською мовою у школах”.

З відомого стало, що тут викликає непорозуміння лише один пункт – щодо гімну.

– Особливі права мови меншини у навчанні у таких школах

Угорцям важливо законодавчо закріпити право дітей говорити угорською “не лише в навчальному процесі, а й у всіх сферах шкільного спілкування”. Це вимога, що походить не зі столиці, а від угорців Закарпаття, які бояться можливих штрафів за розмову угорською. Буде зафіксовано, що право спілкуватися угорською під час перерв буде закріплене в законі.

Мають бути включені норми, що стосуються освітнього процесу. “Шкільна адміністрація зможе вести роботу також угорською мовою”, – зазначив Мадяр. Атестати можна буде видавати також угорською. Учні угорських шкіл зможуть складати випускні та вступні іспити угорською мовою. Перелік предметів, що викладаються українською, можна буде розширювати лише за згодою батьків”, – перерахував ці пункти Мадяр.

Останній пункт потребує пояснення.

У законі зазначений перелік предметів, які мають викладати українською, щоб діти змогли інтегруватися в українське суспільство. Закон також дозволяє адміністрації школи самостійно збільшувати кількість україномовних предметів. Це викликало побоювання, що директори шкіл можуть примусово перевести навчання на українську. Тож домовилися, що такі зміни можливі лише за заявою 2/3 батьків.

– Гарантія збереження угорських шкіл

Окремо Україна зобов’язалася фінансово підтримувати національні школи, навіть якщо кількість учнів зменшиться.

Важливий момент: після аргументів угорців Закарпаття Будапешт погодився, що зміни мають торкатися лише шкільної освіти. Закони, які регулюють дошкільну, професійно-технічну та вищу освіту, змінювати не потрібно.

На яких територіях діятимуть спецправила для меншин

Освіта — екстериторіаль