Столтенберг залишає посаду очільника НАТО – коли оберуть нового генсека та хто ним може стати – 1News

НАТО цього року очікують зміни – з посади очільника Альянсу піде Єнс Столтенберг. Він був генеральним секретарем з 2014 року. Наразі невідомо, хто його замінить, однак названо щонайменше 5 кандидатів.

Детальніше про ситуацію з обранням нового очільника Північноатлантичного Альянсу розповідаємо далі.

Столтенберг залишає посаду генсека НАТО

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг замінить Ойстейна Олсена на посаді глави норвезького Центробанку. У вересні 2022 року Столтенберг закінчує свою роботу в Північноатлантичному альянсі.

“Від імені Банку Норвегії я хотів би привітати Єнса Столтенберга з його призначенням на посаду керівника Банку Норвегії. Я знаю пана Столтенберга як зацікавленого та компетентного економіста. Упевнений, що з його досвідом він успішно впорається з цією роллю”, – заявив чинний глава банку Олсен.

Як повідомляється, нинішній глава Центробанку Ойстейн Олсен залишить свою посаду 1 березня 2022 року, однак Столтенберг зможе розпочати роботу тільки у вересні – після завершення роботи на посаді генсека НАТО. До приходу Столтенберга банком керуватиме Іда Уолден Бач.

Єнс Столтенберг вступить на нову посаду орієнтовно з 1 грудня і обійматиме її наступні 6 років. А хто очолить НАТО замість Столтенберга, поки що невідомо.

Раніше провідні країни-члени НАТО просили чинного генсека Єнса Столтенберга залишитися на більш тривалий термін, оскільки завжди проблематично домовитися про нового генерального секретаря для 30 країн-членів Альянсу.

Варто зазначити, що Єнс Столтенберг, який раніше двічі обіймав посаду прем’єр-міністра Норвегії, є генсеком НАТО з 1 жовтня 2014 року. Його мандат на цій посаді двічі продовжувався.

Хто може очолити Альянс

Після того, як з’явилася інформація про рішення Столтенберга, німецьке агентство DPA озвучило п’ятьох кандидатів на пост генсека НАТО. Так, серед претендентів:

• експрем’єрка Британії Тереза Мей,
• прем’єр Нідерландів Марк Рютте,
• глава естонського уряду Кая Каллас,
• колишній Верховний представник ЄС з питань закордонних справ Федеріка Могеріні,
• президент Румунії Клаус Йоганніс.

За інформацією агентства, вони були представлені як потенційні кандидати.

Тереза Мей народилася 1 жовтня 1956 року — колишня 76-й прем’єр-міністр Великої Британії з 13 липня 2016 року — 24 липня 2019. Лідер Консервативної партії (торі) з липня 2016 року, Міністр внутрішніх справ Великої Британії з травня 2010 до липня 2016 року і міністр у справах жінок та рівноправності в уряді Девіда Камерона з травня 2010 до вересня 2012 року.

Марк Рютте народився 14 лютого 1967 року – нідерландський політик, лідер Народної партії за свободу і демократію з 2006 року. 8 жовтня 2010 Марк Рютте був призначений головою уряду і сформував свій кабінет. Рютте є першим прем’єр-міністром Нідерландів не від Християнсько-демократичної партії і Партії праці з 1918 року. Він також перший прем’єр-міністр від Народної партії за свободу і демократію.

Кая Каллас народилася 18 червня 1977 року – естонська політична діячка і нинішня прем’єр-міністерка Естонії з 26 січня 2021 року. Перша жінка в історії Естонії, що обіймає цю посаду. Лідерка Партії реформ з 2018 року, депутат Рійгікогу (2011—2014; 2019). Каллас була депутаткою Європейського парламенту з 2014 до 2018 року, представляючи Альянс лібералів і демократів за Європу. До обрання в парламент працювала юристкою, спеціалізувалась на європейському і естонському антимонопольному законодавстві.

Федеріка Могеріні народилася 16 червня 1973 року – італійський політик, міністр закордонних справ в уряді Маттео Ренці з 22 лютого до 31 жовтня 2014. Член Демократичної партії. Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки з 1 листопада 2014 до 1 грудня 2019.

Клаус Вернер Йоганніс народився 13 червня 1959 року – румунський політик, діяч місцевого самоврядування та викладач етнічного саксонського походження. В 2000-2014 був мером міста Сібіу, давній лідер Демократичного форуму німців в Румунії, у червні-грудні 2014 року очолював Націонал-ліберальну партію. 21 грудня 2014 року обраний президентом Румунії.

Однак обговорення кандидатів на посаду генсека НАТО почалися ще минулого року. У липні 2021 року ЗМІ повідомляли, що Альянс може очолити жінка. Тоді прогнозувалося, що на перших позиціях у списку потенційних кандидатів опиняться:

• експрезидентка Хорватії Колінда Грабар-Китарович,
• експрезидентка Литви Даля Грибаускайте
• президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

Колінда Грабар-Китарович була першою жінкою-президентом Хорватії у 2015-2020 роках. Її перевагою є те, що вона вже працювала у штаб-квартирі НАТО у 2011-2014 роках асистентом генсека з питань публічної дипломатії, а також була у своїй країні міністеркою закордонних справ, послом Хорватії у Вашингтоні, а також відігравала значну роль у вступі країни до НАТО і ЄС. Водночас є думка, що проти неї може зіграти її жорстка права позиція під час останніх президентських виборів у 2019 році.

Керсті Кальюлайд могла очолити Організацію економічного співробітництва та розвитку, що, як вважають, краще підходила б з її попереднім досвідом, але зняла свою кандидатуру та потенційно може балотуватися на другий термін. До обрання президенткою Естонії Кальюлайд 12 років представляла свою країну у Європейському суді аудиторів.

Даля Грибаускайте була президенткою Литви два терміни поспіль у 2009-2019 роках, а перед тим була єврокомісаркою з бюджету і фінансового планування та міністеркою фінансів Литви.

Як обирають генсека НАТО

Генеральний секретар є високопоставленим політичним діячем країни-члена НАТО, який призначається державами-членами на 4-річний термін. Відбір здійснюється через неофіційні дипломатичні консультації між країнами-членами, які висувають кандидатів на цю посаду.

Жодне рішення не підтверджується, доки не буде досягнуто консенсусу щодо одного кандидата. Після закінчення терміну чинному генсеку може бути запропоновано залишитись.

Цю посаду традиційно обіймав високопоставлений європейський політичний діяч.

У липні 2021 року повідомлялося, що прізвище нового очільника Альянсу, ймовірно, оголосять на саміті лідерів країн НАТО у Мадриді, який відбудеться на початку літа 2022 року.