Світ

Путін посилює контроль над Білоруссю

Росія розпочала роботу з формування промосковських політичних сил в Білорусі в очікуванні підтримуваних Кремлем поправок до конституції, які передадуть владу від президента до білоруського парламенту

Україна нещодавно оголосила, що не буде проводити переговори в Мінську, оскільки Білорусь зараз знаходиться під дуже потужним впливом Росії і не може слугувати нейтральним майданчиком врегулювання конфлікту на Донбасі.

Про це йдеться в авторській колонці Владислава Давідзона, наукового співробітника Євразійського центру Атлантичної ради, повідомляє 1NEWS з посиланням на Foreign Ukraine.

Зазначимо, що Мінськ став епіцентром мирних переговорів між Україною і Росією з літа 2014 року. У вересні 2014 року Мінськ приймав лідерів України, Росії, Франції та Німеччини в рамках першої великої спроби покласти край бойовим діям на сході України. Ці зустрічі привели до підписання Мінських угод, в яких викладено низку кроків до мирного врегулювання конфлікту на сході України. З лютого 2015 року Мінськ залишається місцем зустрічей Тристоронньої контактної групи, яка об’єднує представників України, Росії та ОБСЄ для пошуку дипломатичних рішень конфлікту на Донбасі.

Особисті переговори в Мінську не проводилися з початку 2020 року через логістичні проблеми, викликані глобальною пандемією коронавірусу. Тим часом, ситуація в Білорусі зазнала радикальних змін. У серпні 2020 року президентські вибори в Білорусі викликали загальнонаціональні демонстрації. Спочатку здавалося, що прихильники демократії, які вимагають покласти край 26-річному правлінню Олександра Лукашенка, незабаром святкуватимуть перемогу. Проте білоруський лідер отримав підтримку з боку Росії, зокрема фінансові кошти, розгортання кремлівських медійних груп і публічну обіцянку самого президента Росії Володимира Путіна скерувати в Білорусь російські війська, якщо це необхідно для відновлення порядку.

Цієї підтримки з боку Росії виявилося досить, щоб врятувати режим Лукашенка від неминучого краху, але протестний рух триває по всій Білорусі. Влада відповіла тактикою терору, внаслідок якої загинуло декілька протестувальників, фіксувались катування та порушення прав людини. Через 8 місяців, що минули з моменту початку протестів у Білорусі, білоруські правоохоронні органи затримали понад 30 тисяч осіб, що стало наймасштабнішим придушенням протестів у Європі після закінчення холодної війни.

Жорстокість білоруської влади привела до запровадження санкцій і посилення міжнародної ізоляції. Це змусило Лукашенка ще більше зблизитися з Москвою і відмовитися від своєї давньої політики політичного хеджування.

Коли влітку 2020 року розпочалась білоруська криза, початковим пріоритетом Кремля було не дати протестувальникам домогтися успіху і тим самим створити небезпечний продемократичний прецедент на порозі Москви. У процесі розвитку подій Росія намагається отримати вигоду зі слабкості Лукашенка, щоб посилити контроль над Білоруссю.

В обмін на життєво важливу підтримку Росії, Москва розширила свою військову присутність в Білорусі, провівши рекордну кількість спільних військових навчань у 2021 році. Росія і Білорусь нещодавно оприлюднили плани зі створення низки спільних військових полігонів, при цьому є також припущення, що Лукашенко тепер дозволить створення бази російських ВПС в Білорусі.

Подібні лояльні для Кремля кроки до інтеграції робляться і в економічному секторі. Росія також розпочала роботу з формування промосковських політичних сил в Білорусі в очікуванні підтримуваних Кремлем поправок до конституції, які передадуть владу від президента до білоруського парламенту.

Ці події міцно заштовхнули Білорусь в орбіту Росії і поклали край багаторічній геополітичній рівновазі Лукашенка. Хоча через своєрідну радянську ностальгію та диктаторську політичну систему він міг би здаватися природним соратником для режиму Путіна, але раніше завжди відкидав спроби Росії завершити неоднозначну угоду про «Союзну державу».

Маневри Лукашенка зазвичай включали апеляції до білоруської національної ідентичності або флірт із західним світом. В той час, коли міжнародне співтовариство вражене репресіями проти учасників протесту, Лукашенко виявив, що у нього немає іншого вибору, окрім як прийняти гірку пропозицію Росії про особисте виживання в обмін на відмову від суверенітету.

Рішення України виключити подальші переговори в Мінську підкреслює геополітичні зрушення, що відбулися в Білорусі за останні 8 місяців. Відмова від Мінську не обов’язково означає припинення мирних переговорів між Україною і Росією, які можуть бути продовжені в альтернативному місці. Однак заперечення України проти Мінська як місця проведення зустрічі, сигналізують про зміну регіонального балансу сил, що має стривожити політиків в Києві, а також в сусідніх країнах-членах НАТО.

З урахуванням того, що російські війська зараз зосереджені в окупованому Криму та вздовж майже 2000-кілометрового сухопутного кордону Росії з Україною, не можна ігнорувати можливість використання Білорусі в якості бази для додаткових військових операцій Росії проти України. Попередні запевнення Лукашенка в тому, що його територія ніколи не стане плацдармом для вторгнення в Україну, тепер не обговорюються.

Останні новини

Back to top button