Світ

ПАРЄ: Агресія Росії викликала глибоку гуманітарну кризу

Цей матеріал опубліковано на 1News в рамках офіційної партнерської угоди з Deutsche Welle

ПАРЄ: Агресія Росії викликала глибоку гуманітарну кризу

Текст: Катя Юськів, 
23 червня 2022, 11:04

0
23

ПАРЄ: Агресія Росії викликала глибоку гуманітарну кризу

Фото: ZUMAPRESS
Українські біженці в Польщі (архівне фото)

Поточні потреби українських біженців – “колосальні”. Гуманітарна криза, спровокована військовим вторгненням Росії в Україну, має “незаперечні” довгострокові наслідки для всієї Європи, – резолюція ПАРЄ.

Війна Росії проти України стала причиною глобальної гуманітарної трагедії та спричинила найбільше переміщення людей з часів Другої світової війни. У середу, 22 червня, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила пакет резолюцій, присвячений способам вирішення гуманітарних проблем, що виникли через військову агресію РФ.

“Поточні потреби для того, щоб забезпечити гідне та перспективне життя внутрішньо переміщеним особам та біженцям з України – колосальні та набагато перевищують наявні ресурси. А довгострокові наслідки цієї гуманітарної кризи незаперечні”, – констатують депутати ПАРЄ.

Дилема біженця: повернутися чи залишитися?

Рятуючись від війни, до країн Європи з України виїхало понад 6 мільйонів людей, понад 7 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами, кожна друга українська дитина – біженець. Ці цифри – доказ безпрецедентної гуманітарної кризи, з якою зіткнулася не лише Україна, яка “докладає неймовірних зусиль, захищаючи свій суверенітет та демократичні цінності”, а й уся Європа. У резолюції про наслідки міграції відзначається “величезна солідарність” європейських країн, які надають допомогу та підтримку мільйонам українських біженців.

Українці, які виїхали за кордон, “зіштовхнулися зі складною дилемою: з одного боку – повернутися додому якнайшвидше, а з іншого – інтегруватися в суспільство країни, де вони знайшли тимчасовий захист”. У цій ситуації ПАРЄ рекомендує біженцям докласти зусиль, щоб знайти собі хоч і тимчасове, але “гідне становище в суспільстві країни, де вони перебувають”. При цьому асамблея закликає країни-члени РЄ зробити все можливе, щоб діти з України, які перебувають на їхній території, змогли у вересні розпочати новий навчальний рік. Але при цьому в резолюції наголошується, що коли діти повернуться додому, українська освітня система має визнати документи про отримані за кордоном знання.

Легкі жертви для торговців людьми

Ще однією гострою проблемою для українських біженців став пошук роботи, оскільки для працевлаштування у європейських країнах необхідно надати офіційне підтвердження українських дипломів та документів щодо професійної кваліфікації. У резолюції йдеться, що ситуацію може змінити Європейський паспорт кваліфікацій для біженців (EQPR), розроблений РЄ ще у 2017 році. EQPR за допомогою спеціальної методології оцінює освіту та професійний рівень людини. І хоча цей документ не є формальним визнанням кваліфікацій, достовірна інформація, зібрана в ньому, значно спрощує процес пошуку роботи у країнах-членах РЄ, зазначається у документі.

Серед біженців особливо незахищеною групою є діти, які перебувають без супроводу дорослих. Цей факт викликає серйозне занепокоєння ПАРЄ, оскільки діти, які опинилися в чужій країні без опіки рідних та близьких, стають легкими жертвами експлуатації та торгівлі людьми, йдеться у резолюції, присвяченій цій проблемі. ПАРЄ рекомендує країнам-членам РЄ удосконалити механізм ідентифікації та реєстрації дітей-біженців без супроводу, “щоб вони одразу ж потрапляли під захист та опіку державних органів доти, доки зможуть возз’єднатися з членами своєї родини”, йдеться у резолюції.

“Українських дітей силоміць вивозять до РФ”

“Те, що відбувається зараз в Україні: військові злочини, злочини проти людяності, масова міграція – це масштабна трагедія, і треба віддати належне героїзму українців, які продовжують боротися в таких умовах”, – заявив під час дебатів, що передували голосуванню, депутат-соціаліст зі Швейцарії П’єр-Алан Фріде. Він наголосив на готовності Європи допомагати українським біженцям. За інформацією політика, Польща прийняла у себе близько 4 мільйонів українців, Угорщина – 750 тисяч, Молдова – 500 тисяч. Французький депутат від Європейської народної партії Бернар Фурньє закликав уряди країн-членів ЄС зробити все можливе для інтеграції біженців. Наразі, за його словами, “хоча ринок праці для українців і відкритий у Європі, але вони все ще стикаються із відчутними бар’єрами”.

За даними міністерства оборони РФ, російські військові депортували до Росії 1,9 мільйона українців, серед яких 300 тисяч – діти. Ці цифри у залі ПАРЄ оголосив депутат-консерватор від України Дмитро Наталуха. “Українських дітей насильно вивозять до Росії. Росія краде наше майбутнє”, – заявив політик. Він закликав ПАРЄ створити спеціальний моніторинговий механізм, який дозволив би відстежувати місцезнаходження депортованих у РФ українців. “За моєю інформацією, багатьох із них вивезли до Сибіру, якщо ми втратимо слід цих людей, то отримаємо ГУЛАГ третього тисячоліття”, – застеріг Наталуха.

Експерти пояснили, чому не всі біженці прагнуть повернутися до України

Джерело: Українська служба DW


Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал 

Війна Росії з Україною
СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн
Київ виключили з рейтингу найкомфортніших міст світу
СюжетАртисти як передовий загін російської армії: дія заборони на музику й книги з РФ
СюжетПереговори України та Росії. Онлайн
ПАРЄ: Порушення прав людини в РФ стали передумовою для початку війни

СПЕЦТЕМА:

Війна Росії з Україною

ТЕГИ:

криза,&nbsp
Росія,&nbsp
права,&nbsp
торговля людьми

ПІДПИСАТИСЯ на Telegram-канал 1NEWS

Джерело

Back to top button