Можливості ФРН приймати біженців з України – на межіСюжет

Що довше триває війна Росії з Україною, то більшає українських біженців у Німеччині і тим гострішими стають проблеми, пов’язані з їхнім прийомом і розміщенням.

1 045 854 – стільки українців, які рятуються від війни, яку розв’язала Росія, за даними МВС ФРН, було внесено до німецького реєстру іноземців до кінця 2 січня 2023 року. Приблизно 80 відсотків із них – жінки, близько третини – діти і підлітки.

Щодня загальна кількість біженців з України в Німеччині збільшується в середньому на 170 осіб. Але, всупереч побоюванням Берліна, якогось стрибкоподібного зростання цього показника останніми днями, у зв’язку з масованими російськими ударами по інфраструктурі українських міст, не спостерігається. Проте німецька комунальна влада б’є на сполох: її ресурси з прийому нових біженців фактично вичерпані.

Гостинність німців – під загрозою

“У розв’язанні різноманітних проблем, пов’язаних із біженцями, ми досягли меж своїх можливостей”, – констатував на прес-конференції в Берліні 4 січня президент Об’єднання німецьких міст і громад (DStGB) Уве Брандль. Головна проблема, на яку він вказав, – житлова. Велика кількість українських біженців оселилися у друзів, знайомих і просто жалісливих німців. “Але це не може бути постійним рішенням, – каже Брандль, – необхідно знайти інше”.

На головному вокзалі Берліна вже давно не стоять шеренги городян, готових потіснитися, щоб дати притулок у себе біженцям з України. Ті, хто прийняв їх на перших порах, не очікували, що біженці залишаться у них так довго. За оцінкою Брандля, гостинність німців і суспільна терпимість до українців перебувають під загрозою.

Ситуацію погіршує і без того напружена ситуація на ринку орендованого житла: квартир за доступними цінами в Німеччині – обмаль. Соціальне відомство бере на себе витрати українців на оренду житла – чи то окремої квартири, чи то кімнати – лише в тому разі, якщо ті подадуть відповідні договори.

Але, уклавши такий договір із господарем житла, пояснює Брандль, українець набуває статусу квартиронаймача, який має в Німеччині дуже широкі права і надійний захист від виселення. У результаті багато німців, які пустили до себе “пожити” українських біженців, тепер не можуть їх позбутися.

Українські вчителі та німецькі школи

Друга проблема – інтеграція українських біженців на німецькому ринку праці. Німецькі ЗМІ час від часу розповідають окремі історії успіху. Наприклад, 30-річної вченої з Одеси Марії Нестеркіної. Уже за кілька тижнів після приїзду до Німеччини вона влилася в науковий колектив Інституту фармацевтичних досліджень імені Гельмгольца (HIPS) у Саарбрюккені. Займається тепер створенням препаратів проти збудників різних хвороб – бактерій, вірусів, паразитів.

Але це радше виняток – висококваліфікованим ученим усі двері відчинено. Значно важче доводиться вчителям, яких серед українських біженців виявилося доволі багато, зокрема тих, хто знає німецьку мову. Вчителів у Німеччині бракує, але передумова для роботи вчителем у німецькій школі – щонайменше два держіспити з різних, причому не суміжних, предметів і успішно пройдений референдаріат.

Система викладання в педінститутах ФРН і України істотно відрізняється, тому в німецьких школах доводиться вдаватися до різних хитрощів, щоб заповнити вакансії українськими колегами. У Саксонії, наприклад, розповів на згаданій прес-конференції в Берліні керуючий справами DStGB Ґерд Ландсберґ, близько 100 ставок вчителів перейменували на посади вчителів-асистентів і взяли на них українських педагогів.

Німеччина може стати другою батьківщиною для українських дітей

За оцінками німецької комунальної влади, понад 40 відсотків українців планують залишитися в Німеччині і після війни – якщо і не назавжди, то на доволі тривалий час.

“Це означає, що тема інтеграції, і особливо тема залучення до трудового життя, набуває дуже важливого значення”, – каже Уве Брандль, зазначаючи, що понад 430 тисяч українських біженців перебувають у працездатному віці й мають хорошу кваліфікацію. Тому, вважає він, “вкрай необхідно швидше усувати мовні бар’єри і пропонувати курси спеціалізації та підвищення професійної кваліфікації, знижувати поріг визнання українських дипломів і свідоцтв”.

Не менш важливою, за його словами, є інтеграція приблизно 200 тисяч українських дітей, які прибули до Німеччини насамперед з матерями. “Необхідно швидко та інтенсивно займатися їхнім включенням у нашу систему освіти, – переконаний Брандль. – Діти, які швидко освояться в нашій системі дитячих садків і шкіл, мають чудові шанси знайти в Німеччині другу батьківщину”.

Проблема біженців залишиться назавжди

Комунальна влада очікує від федерального центру більшої допомоги, зокрема фінансової, у прийомі та інтеграції біженців. Причому не разової, а розрахованої на довгострокову перспективу.

“Ніхто не знає, скільки триватиме війна, що буде, якщо завтра до нас прибудуть ще 300-400 тисяч біженців з України, – каже Ґерд Ландсберґ. – Я вважаю, що тема біженців буде постійною. Багато хто думає: ось скінчиться війна, і проблему буде вирішено. Можливо, буде розв’язана ця проблема, але неодмінно з’явиться нова, спричинена зміною клімату або чимось іще”.

Джерело: Українська служба DW

---

Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал