Кулеба наголосив на скандальних кавалерах ордену Білого Орла у Польщі, коментуючи заяву Навроцького


Кулеба про позбавлення Зеленського ордена Білого Орла
Ексглава МЗС України Дмитро Кулеба нагадав, що фашистський лідер Беніто Муссоліні та російська імператриця Катерина ІІ досі мають орден, якого президент Польщі Кароль Навроцький вирішив позбавити Володимира Зеленського.
Кулеба вважає рішення Навроцького скандальним, згадавши про одіозних історичних постатей, які залишаються кавалерами ордена.
«Катерина ІІ – російська імператриця. Беніто Муссоліні – фашистський лідер Італії, союзник Адольфа Гітлера. Що об’єднує цих двох людей, яких розділяють більше 150 років? Катерина ІІ знищила польську державу під час поділів у 1795 році. Муссоліні підтримував Гітлера, коли той знищував польську державу у 1939 році. Обоє досі залишаються кавалерами найвищої польської нагороди – ордену Білого Орла», – зазначив Кулеба.
Водночас він підкреслив, що президент Польщі вирішив, що саме Зеленський має бути позбавлений цієї нагороди.
«Не тих б’єш, Навроцький. Рейтинг і ненависть до українців засліплює очі, якими треба бачити реальну загрозу для Польщі. Але з нею воює Україна, а не президент Навроцький. Українці, зберігаймо спокій. На все свій час», – додав Кулеба.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одному з підрозділів ЗСУ найменування “героїв УПА”.
Глава МЗС Андрій Сибіга у зв’язку з цим рішенням заявив, що поверне Польщі свою високу державну нагороду.














Чи можемо ми, нарешті, сподіватися на адекватність у висновках влади? Чи не час переглянути наші стосунки з Польщею, щоб запобігти подібним ситуаціям у майбутньому?
Ситуація дійсно напружена. Важливо, щоб країни вміли розподілити свої цінності та нагороди відповідно до їхніх реальних заслуг. Якщо орден Білого Орла вручають тим, хто цього не заслуговує, це не лише підриває довіру, а й спотворює історичні цінності. Як на мене, такі рішення повинні ретельно аналізуватися, щоб не знецінювати значення нагороди. Що далі? Чи готові ми спостерігати за ще більшою ескалацією напруження між державами?
Цікаво, скільки ще “кавалерів” нам потрібно, щоб зрозуміти, що ордени роздають ліворуч і праворуч? Чи ми просто чекаємо, поки хтось із них не стане героєм наступної серії “Гри престолів”?