Діти – забуті жертви війниСюжет
Понад 452 мільйони дітей живуть в умовах війни й часто стають жертвами воєнних злочинів. Утім, такі злочини проти дітей рідко переслідуються та караються.
Одного погожого липневого дня в українському місті Вінниця чотирирічна Ліза та її матуся, прогулюючись прямували до логопеда. На відео, яке її матуся опублікувала в Instagram, видно щасливу дівчинку, що бавиться в своєму дитячому візочку. Але зненацька по Вінниці вдарили російські ракети, внаслідок чого Ліза дістала несумісні з життям поранення. На відео, що швидко стало вірусним, видно порожній візочок Лізи, її неживе тіло, а поряд – плюшевого ведмедика. Російські війська завдали ракетного удару по Вінниці 14 липня. Внаслідок тодішнього обстрілу цього обласного центру загинули щонайменше 23 особи, у тому числі троє дітей.
“Війна в Україні – це сумне нагадування про те, що діти завжди є найбільш вразливими та часто забутими жертвами воєн”, – зазначив Орелі Ламазьєр у розмові з DW. На дискусійному заході в Берліні Ламазьєр представляв найбільшу незалежну організацію з захисту прав дітей під назвою “Врятуймо дітей” (Save the Children)
За даними Організації Об’єднаних Націй (ООН), станом на 12 вересня у війні Росії проти України загинуло щонайменше 5827 мирних жителів, з яких щонайменше 375 дітей. До відповідальності за ці злочини проти найслабших і найбеззахисніших ще нікого не притягли. Власне, випадок із загиблими в Вінниці дітьми нічим не відрізнявся від інших подібних випадків загибелі дітей.
Квіти й іграшки на місті ракетного удару в Вінниці (архівне фото)
Організація “Врятуймо дітей” нарікає, що діти дуже часто просто забуваються судами. Воєнні злочини проти дітей нерідко недостатньо задокументовують, а також переслідують та карають за них. Це також пов’язано з тим, що “дітям практично немає місця у судовій практиці”, зазначила юристка Наталі фон Вістінґгаузен під час дискусійного заходу, що проводиться за підтримки відомого німецького Фонду Бертельсманна (Bertelsmann-Stiftung. – Ред.). Звісно, зала суду – не те місце, куди можна запрошувати дітей для надання свідчень, додає фон Вістінґгаузен. Але насправді, каже правниця, “закон існує, його треба просто застосовувати”.
Мається на увазі, зокрема, принцип універсальної юрисдикції, в якому йдеться, що національне кримінальне право може застосовуватися до розгляду фактів злочинних дій, безвідносно до країни, де було скоєно злочин. Тож згідно з принципом універсальної юрисдикції, воєнних злочинців можна судити, скажімо, й у тій же Німеччині.
Федеральне відомство кримінальної поліції Німеччини збирає докази воєнних злочинів, скоєних військовими російської армії в Україні. В нещодавньому інтерв’ю газеті Welt am Sonntag голова цього відомства Гольґер Мюнх пояснив, що його колеги вже отримали тризначну кількість таких доказів. Та чи включені сюди також випадки жорстокого поводження з дітьми та скільки їх, поки неясно. Орелі Ламазьєр з організації “Врятуймо дітей” сподівається, що цього разу випадки насильства над дітьми також будуть належно задокументовані.
За даними організацій з надання допомоги дітям, нині близько 452 мільйонів дітей у всьому світі перебувають у зонах воєнних дій. Це майже вдвічі більше, ніж 20 років тому. Нині війни або інші збройні конфлікти точаться в близько 30 країнах і територіях. Окрім України, можна назвати ще Малі, Сомалі, Сирію, Ірак, Ємен, а також східну частину М’янми й Кашмір. Через бойові дії близько 27 мільйонів дітей не можуть навчатися в школі. Крім того, в гарячих точках світу насильно завербували близько 250 тисяч дітей та неповнолітніх. Їх використовують як бійців, шпигунів, саперів або для сексуального рабства.
Німеччина – “чемпіон” щодо універсальної юрисдикції
До речі, саме в Німеччині суд ухвалив перше у світі подібне рішення. Судовий розгляд стосувався головно злочинів проти дитини, а точніше п’ятирічної Реди, яку, так само як і її матір, тримали рабинею у місті Фаллуджі на півночі Іраку. Мати та донька належать до релігійної меншини єзидів. Вони були викрадені бойовиками терористичного угруповання “Ісламська держава” (ІД), зазнали жорстокого поводження і потрапили в рабство до будинку одного з членів ІД та його дружини-німкені. Реда нерідко заважала виконувати роботу по дому. А після того, як вона замочила ліжко у спекотний серпневий день 2015 року, сім’я члена ІД покарала її – зв’язала та залишила під палючим сонцем.
Таких тортур Реда не пережила. Але тих, хто її закатував, змогли притягнути до відповідальності завдяки принципу універсальної юрисдикції в Міжнародному кримінальному кодексі. Вироком стало довічне ув’язнення для іракського прихильника ІД та десять років позбавлення волі для його тодішньої дружини-німкені, яка приєдналася до ІД. Та ухвала суду викликала справжній міжнародний фурор, оскільки злочин було скоєно за межами Німеччини, а також через те, що не всі злочинці та їхні жертви були громадянами Німеччини. Вердиктом Вищого земельного суду в Франкфурті у листопаді 2021 року ці протиправні дії прихильників ІД були розцінені як воєнний злочин і геноцид.
“Німеччина показала тоді, що справедливість може перемогти. Країна – чемпіон”, – каже Орелі Ламазьєр. Загалом на адресу Німеччини лунає багато схвальних відгуків, оскільки вона серйозно ставиться до захисту прав дітей та вперше застосувала принцип універсальної юрисдикції.
Серед учасників і учасниць заходу була й Луїзе фон Амтсберґ. Ця представниця партії “Зелених” обіймає пост уповноваженої федерального уряду з прав людини. “Так, ми мусимо робити більше”, – визнала вона у вступній промові. “Але для цього нам потрібно більше грошей і ще тісніша співпраця з неурядовими організаціями”. Амтсберґ каже, що уряд Німеччини прагне посилити захист прав дітей, що містить також надання їм якіснішої психологічної та медичної допомоги, якщо вони стали жертвами пов’язаного з війною насильства.
Війна проти України як “шанс”?
Це може здатися трохи абсурдним, каже Орелі Ламазьєр у коментарі DW, але “можливо, війна Росії проти України – це навіть шанс домогтися більше правосуддя за воєнні злочини проти дітей”. Нині за конфліктом спостерігає весь світ. І ніколи ще ймовірні воєнні злочини не були так ретельно задокументовані такою значною кількістю міжнародних організацій, пояснила Ламазьєр.
Джерело: Українська служба DW