Чому подала у відставку міністр оборони Німеччини?Сюжет

Робота Крістіне Ламбрехт на чолі міністерства оборони Німеччини була сповнена численних проколів та скандалів. Тепер вона йде у відставку і залишає за собою гору невирішених проблем у Бундесвері.

Про цю відставку було відомо заздалегідь – ЗМІ повідомляли про те, що міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт піде з посади, ще у п’ятницю, 13 січня. І ось у понеділок, 16 січня, вона офіційно подала заяву канцлеру ФРН Олафу Шольцу, який ще у грудні минулого року називав її “першокласним” міністром.

При цьому критика і скандали супроводжували Ламбрехт чи не з перших днів її перебування на чолі міноборони Німеччини. Щойно заступивши на посаду в грудні 2021 року, вона чи не одразу ж поїхала у відпустку, замість зануритися у роботу. Не зробила вона цього, вочевидь, і після повернення відпустки – публічні виступи Ламбрехт часто демонстрували, наскільки обмеженими були – і надалі залишалися – її фахові знання. Незалежно від того, чи йшлося про військові звання, відмінність між сотнею та дивізією або ж призначення того чи іншого озброєння.

Суцільні проколи міністра Ламбрехт

Крім того, Ламбрехт неодноразово потрапляла під приціл ЗМІ через недоречний одяг чи поведінку. Під час відвідування німецьких військових у Малі на ній був куленепробивний жилет і водночас туфлі на підборах. А на Великдень у ЗМІ з’явилося фото її дорослого сила у гелікоптері Бундесверу. З’ясувалося, що Ламбрехт взяла сина з собою у відрядження до однієї з військових баз на півночі Німеччини, аби після цього поїхати з ним у відпустку на острів Зюльт. У відповідь на закиди критиків міністерка виправдовувалася тим, що “має надто мало часу для приватного життя та сина”. І хоч міністру виставили рахунок за поїздку, журналісти критикували, що сплачена сума в рази менша за вартість приватної поїздки в таких самих умовах.

Останній скандал з міністром розгорівся після публікації нею новорічного відео на сторінці в Instagram. У відео, записаному на тлі феєрверків у Берліні, міністр підбила підсумки року, зазначивши, що у Європі лютує війна і з цим для неї пов’язано багато особливих вражень. Вона мала “багато-багато зустрічей із цікавими, чудовими людьми”, зазначила Ламбрехт. Багато хто назвав відео незграбним, критики здивовано розмірковували над тим, як досвідчена політик могла припуститися такої комунікаційної помилки.

Хто замінить Ламбрехт на посаді – невідомо

Поки що невідомо, хто очолить німецьке міноборони після відставки Ламбрехт. Якщо Олаф Шольц хоче, аби портфелі в його уряді й надалі було порівну розділено між чоловіками та жінками, то місце Ламбрехт має зайняти інша жінка. Нею може стати, приміром, нинішня уповноважена Бундестагу з питань Бундесверу Ева Геґль.

Як і Ламбрехт, 54-річна Геґль представляє Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН) та за освітою юристка. Тож коли її затвердили на посаді 2020 року, вона почала працювати не за фахом. Утім, Геґль швидко вивчила специфіку нової роботи. Сьогодні багато хто каже, що вона чудово знається на структурах Бундесверу, знає про проблеми військових та армії.

На минулих вихідних на шпальтах Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung вийшло інтерв’ю з Геґль, де вона назвала основні, на її погляд, виклики Бундесверу: криза в системі закупівель озброєння, відсутність структурних реформ та величезні кадрові проблеми.

Після нападу Росії на Україну канцлер Шольц пообіцяв Бундесверу спецфонд обсягом 100 мільярдів євро. Поки що солдати не відчули цих грошей у війську, каже Геґль в інтерв’ю. За її словами, вона вже неодноразово надавала міноборони пропозиції з метою пришвидшення закупівель. У грудні вона звернулася до міністерства з вимогою надавати регулярний звіт про витрати зі спецфонду. Відповіді поки що немає.

Старе озброєння, замало боєприпасів та персоналу

Водночас Геґель наголошує, що додаткових коштів, виділених для Бундесверу, може виявитися замало. “Від експерток і експертів, а також від військових я чую, що потрібно 300 мільярдів євро, аби щось відчутно змінити в Бундесвері. Я не думаю, що це взято зі стелі”, – каже вона в інтерв’ю газеті.

Лише на боєприпаси потрібно щонайменше 20 мільярдів євро. Нові фрегати, танки чи бойові літаки так само коштують мільярди. Сюди додаються витрати на персонал, інвестиції в інфраструктуру та цифровізацію, каже Геґль: “Те, що сили швидкого реагування НАТО доводиться оснащувати БМП Marder, яким понад 50 років, демонструє, наскільки кричущою є потреба в модернізації”.

Рішення ухвалює канцлер

У грудні ім’я Крістіне Ламбрехт потрапило в газетні заголовки через скандал довкола бойових машин піхоти Puma: під час навчальних стрільб усі 18 БМП, які брали у них участь, вийшли з ладу. Після цього міністерка призупинила подальші закупівлі цих БМП та взяття їх на озброєння сил швидкого реагування. Озираючись назад, нині можна сказати, що це рішення було ухвалено все ж таки надто поспішно. Аналіз виявив переважно незначні та середні пошкодження, 17 БМП після скандалу вже повністю полагодили.

Хто б не перейняв оборонне відомство після Ламбрехт, ця людина має передусім заспокоїти ситуацію, налагодити роботу Бундесверу й адміністративно забезпечити реалізацію рішень, які ухвалює канцлер. Адже вагомі рішення все одно ухвалюються саме ним. Як це було у випадку рішення про подальшу участь Німеччини у “ядерному обміні” (спільне використання ядерної зброї США) з американським літаком-невидимкою F-35 та ініціативою щодо створення системи німецької та європейської протиракетної оборони з ізраїльським комплексом “Стріла-3”.

Leopard-2 для України – чи може Бундесвер собі це дозволити?

Дискусія щодо того, чи постачатиме Німеччина Україні танки свого виробництва, тут не є винятком. Канцлер гальмує і не хоче, щоб його підганяли. На пресконференції у п’ятницю він учергове наголосив, що усі рішення ухвалюватимуться виключно в координації “з нашими друзями і союзниками”. “Ми й надалі дотримуватимемося цього принципу”, – наголосив Шольц.

Іншими словами, що б не говорили у Німеччині та Європі про постачання Україні танків Leopard-2, Шольц і далі стоїть на своєму. І наголошує, що більшість німецьких громадян підтримує дії уряду в цьому питанні.

Уповноважена Бундестагу з питань Бундесверу Геґль також дотримується цієї лінії, обґрунтовуючи стриманість Берліна власними інтересами німецьких збройних сил. “Танки Leopard-2 напевно стали б вирішальною допомогою для України. Але потрібно зважити, чи дійсно Бундесвер міг би обійтися без них, – сказала вона в інтерв’ю FAS. – Червоною лінією для Бундесверу завжди є його власна боєздатність. І саме зараз, коли ми стоїмо на чолі сил швидкого реагування НАТО, на цю червону лінію треба особливо зважати”.

Підтримувати Україну з усіх сил – правильно і “абсолютно необхідно”, однак для Бундесверу це важке завдання, тому що він сам не має достатньо засобів для забезпечення власних місій – ані для захисту НАТО, ані для міжнародних місій, зазначила Геґль.

Чергова зустріч міністрів оборони у Рамштайні

Однак чи зможе Німеччина й надалі дотримуватися такої позиції з огляду на міжнародну дискусію, яка точиться довкола постачання танків Україні? 20 січня міністри оборони НАТО учергове зустрінуться на базі військово-повітряних сил США в німецькому Рамштайні, аби обговорити подальші постачання зброї Україні.

Великобританія планує надати Україні 14 танків Challenger-2. Польща хоче поставити Києву танки Leopard, про це заявила й Фінляндія. Але ці танки розробляються і виробляються в Німеччині, тож офіційний Берлін має дати на їхню передачу Києву згоду.

Як заявив напередодні співголова Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ларс Клінґбайль, Рамштайн надішле чіткий сигнал підтримки України. Щодо можливих постачань Україні танків Leopard він зазначив, що “червоних ліній” немає, однак Німеччина може поставити “лише те, що є в наявності”.

Джерело: Українська служба DW

---

Новини від 1News в Telegram. Підписуйтесь на наш канал