Захисник з Волині загинув на війні: перед останнім виходом відчував особливу тривогу

Знову сумна звістка надійшла з фронту про загибель захисника України. Ковельці провели в останню земну дорогу воїна Руслана Нечипорука. Бійцю навіки 46 років.

Рідні згадують: він мав золоті руки, був працьовитим і господарським, усе робив на совість, повідомляє Ковельська міська рада.

Найбільшою цінністю для нього була родина. У 2003 році Руслан одружився з Мирославою, став люблячим чоловіком і справжнім батьком для її доньки Олени. Того ж року в подружжя народився син Денис.

Він був турботливим і уважним, любив готувати для рідних, працювати по господарству, робити дружині приємні несподіванки. Для дітей залишався надійною опорою і мудрим порадником.

З початком повномасштабного вторгнення Руслан став на захист України.

5 травня 2022 року був мобілізований. Спочатку служив у тиловій частині, де, окрім виконання військових обов’язків, як вправний будівельник допомагав облаштовувати та ремонтувати приміщення для побратимів. У січні 2025 року його перевели до 35-ї окремої бригади морської піхоти. Після навчання він вирушив на передову у Волноваський район Донеччини, де служив гранатометником десантно-штурмового відділення.

Тихий, скромний, небагатослівний у цивільному житті, на війні Руслан став рішучим і цілеспрямованим бійцем, був надійним плечем для своїх побратимів.

Потрапивши у зону бойових дій, Руслан усвідомлював усі ризики. Перед своїм першим і останнім виходом він відчував особливу тривогу. Це рідні зрозуміли з телефонної розмови — у його голосі звучало хвилювання. На згадку дружині залишилося останнє фото, яке він встиг відправити того дня.

22 березня 2025 року Руслан вирушив на бойове завдання. А наступного дня матрос, гранатометник десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти загинув. Сталось це поблизу населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.

Через неможливість евакуювати тіло з поля бою рідним довелося чекати 16 довгих місяців, перш ніж захисник зміг повернутися додому.

У Руслана залишилися дружина Мирослава, син Денис, донька Олена, брати Святослав та Артем, сестра Людмила, рідні, друзі та побратими. Поховали Руслана Нечипорука на Алеї Героїв міського кладовища.